Твір на тему: «Ідейний смисл назви новели «Подвійне коло» Юрія Яновського»


Рейтинг твору 4.86 на основі 7 голосів


«Подвійне коло» є назвою першої новели, яка увійшла в роман Ю. Яновського «Вершники». У ній описуються дуже трагічні події і йде мова про п’ятьох братів з символічним прізвищем Половці. Усі вони стали учасниками громадянської війни і зустрічаються один з одним на військових дорогах. Під час цих зустрічей брат підіймає руку на брата. Хоча вони й однієї крові, але опинилися по різні боки барикад. Андрій Половець був командиром загону Добровільної армії Денікіна, Сашко і Панас Половці були махновцями, Оверко Половець воював у кінноті Петлюри, а Іван Половець був бійцем Червоної Армії.

Спочатку під Компаніївкою в полон до Петлюрівців потрапив загін Андрія. Охоплені безумством війни, люди з ненавистю вбивали і калічили один одного. Земля була для воїнів справжнім пеклом. В цьому бою Оверко вбиває свого рідного брата Андрія. Його навіть не зупиняють слова брата, який перед смертю нагадує Оверкові, про що казав їм колись батько: «Тому роду немає переводу, де брати милують згоду». Оверко відповідає на це: «Рід — це основа, а найперше держава, а коли ти на державу важиш, тоді рід хай плаче, тоді брат брата зарубає». Перше коло випробувань, що випали на долю Оверка і Андрія, описане з великою правдивістю і драматичністю.

Та невдовзі вже Оверко стоїть перед смертельним ворогом — братом Панасом. І так само, як і Андрій, Оверко проклинає свого брата і згадує батькові слова. Та смерть вилітає з дула Панасового нагану, і вже двох Половців немає на цьому світі.

Найстрашнішим у світі вважається братовбивство. І це подвійне коло гріха вражає своєю страшною правдою і жорстокою реальністю того часу. Це досягається особливою художньою манерою письма Ю. Яновського. Лише в одному реченні письменнику вдається оживити неспокійну трагічну епоху, в одному реченні умістити стрімкі події гарячого бою. Це враження створюють і каскад однорідних сурядних речень, і висока метафоричність, і лаконізм.

Вже перше речення в новелі стає своєрідним камертоном, який змушує розмірковувати про подвійне коло страждань: у ньому звучать трагічні, напружені, високі ноти. А болісна і важка оповідь переривається автором епізодами з мирного життя старшого у родині Половців — батька Матвія. І на тлі цих епізодів криваві події громадянської війни стають ще жахливішими.

Новела «Подвійне коло» і завершується вбивством. Під час бою махновців з Червоною Армією Панас Половець вбиває себе сам. Така кінцівка новели достатньо логічна для розповіді про страшні та жорстокі часи громадянської війни, про великі страждання й випробування, які випали на долю пересічних українців.