Твір на тему: «І мертвим, і живим, і ненародженим...» – послання Кобзаря нащадкам»
Доля України — це найперше, що все життя турбувало Т. Г. Шевченка. Більшість його неперевершених поетичних творів перейнята болем за становище співвітчизників і рідної країни. Одним з найяскравіших віршів на цю тему є поезія великого Кобзаря під назвою «І мертвим, і живим, і ненародженим…». За інтенсивністю роздумів та емоцій ця поезія не поступається його трагедіям та епічним драмам, адже осмислення становища тогочасної України для митця було справжньою трагедією.
Т. Шевченко не випадково обрав жанр послання, тому цей вірш став не просто поетичним твором, він став закликом до роздумів та дій, закликом до змін. І він призваний викликати зміни якщо не в поведінці, то, принаймні, в поглядах людей.
У своєму посланні нащадкам Кобзар говорить про панів, які протягом усього свого життя лицемірять, розповідаючи, як люблять свій народ. Може, воно, в деякій мірі, й так, але можновладці не розуміють, що український народ — це не абстрактне поняття, а справжні живі люди, з яких вони знущаються.
Т. Шевченко попереджає панство, що несправедливість не може тривати вічно і, врешті-решт, їй настане кінець та «лихо буде». Але у посланні поет висловлює думку, яку не висловлював жоден з його попередників, що були не меншими за нього патріотами України. Кобзар стверджує, що панство не можна просто знищувати, адже його представники були єдиною в ті часи культурною і освіченою частиною населення. Проблему треба вирішувати не знищенням панів, а перетворенням цих засліплених владою та багатством людей на патріотичну та інтелектуальну за своєю спрямованістю національну еліту.
Ще одне важливе питання, відповідь на яке можна знайти у посланні Т. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим…» — це питання космополітизму та націоналізму, просто говорячи — питання «свого» і «чужого». Недарма відома фраза автора з цього вірша «І чужого научайтесь, й свого не цурайтесь...» стала крилатим висловом.
За думкою Т. Шевченка, тільки поєднання власних національних традицій з найкращими надбаннями передового європейського суспільства, знання історії країни, української літератури і мови може зробити людину культурною, освіченою і національно свідомою, справжнім патріотом України. І якби сучасні українці, яких постійно кидає в крайнощі, прислухалися б до послання великого Кобзаря, яке прийшло до нас з глибини століть, наше життя вже давно покращилося б і вийшло на новий, набагато вищий рівень.