Твір на тему: «Голодомор 1933 року – найстрашніша трагедія» за романом Василя Барки «Жовтий князь»
Роман В. Барки «Жовтий князь» — це не просто документальний літопис подій 1933 року, це повноцінний художній твір, філософсько-узагальнюючий роздум про тоталітарну радянську систему, яка нищила все мисляче і живе. Цей твір написаний у найкращих традиціях світової літератури і нагадує твори О. Генрі, Е. Хемінгуея та інших видатних митців.
Головними героями роману стали представники родини Катранників, в образах яких автор уособив типову українську родину тих часів, часів страшного голоду на Кубані і в Україні. На прикладі цієї родини ми спостерігаємо, як у життя людей поступово входить голод. Він руйнує усталений віками побут та працю українських хліборобів. Адже під час голодомору сільська праця перестала бути сенсом життя, бо плоди цієї праці не рятували людей від голодної смерті, а природне існування селян перетворилося на недосяжне благо, на втрачений міф.
Письменник зображує у романі, як колись квітуче українське село поступово перетворюється на руїну, як один за одним вмирають селяни. А ті, хто залишаються живими, вже не вповні люди, що доводять вражаюче реалістичні картини пошуку їжі на вимерзлих полях, голодних мук, самогубств і навіть людоїдства. Жахливі картини голодомору подаються автором через внутрішнє сприйняття подій героєм твору, що надає їм ще більше правдивості та глибини.
Хоча в романі переважають такі почуття людей, як спустошеність, знесилення, страх, непевність, зневіра, розгубленість і відчуття несправедливості, але присутні в ньому і доброта, і надія, і віра, і турбота про близьких. А це доводить, що знищити в людині людське до кінця майже ніщо не може.
Створюючи роман «Жовтий князь», В. Барка ставив перед собою значно глибші завдання, ніж зображення правди про те, що відбувалося в Україні у 1932-1933 роках. Автор прагнув показати людству антигуманну політику тоталітарного радянського режиму, чужого природі людської особистості і суспільства, розвінчати міф про «колективний рай», розповісти про долю нещасної поневоленої України.
У всьому світі роман викликав великий резонанс, його обговорювали, про нього писали, але, звичайно, не в Радянському Союзі. Лише після отримання Україною незалежності він опинився доступним нашим читачам і дуже швидко став для українців більш ніж літературним твором. «Жовтий князь» став історичною пам’яттю, страшною, але потрібною для того, щоб більш ніколи не повторювати жахливих помилок, які забирали життя цілих поколінь українців.