Твір на тему: «Гобсек — «скнара» чи «філософ», істота «підла» чи «піднесена»?» за повістю Оноре де Бальзака «Гобсек»
Повість «Гобсек» можна вважати однією із найбільш видатних творів Бальзака. В цьому творі автор своєрідно характеризує скнарість, бо його головним героєм є Гобсек – лихвар, мільйонер, тіньовий володар Франції. Хоч на ряду з цим Бальзак і наділяє свій персонаж якоюсь символічною узагальненістю.
Дуже колоритною фігурою є головний герой повісті Гобсек, він водночас поєднує в собі риси людини з дивовижною широтою думки і надзвичайного скнари, він любить розмірковувати над тим, як гроші можуть впливати на розвиток усього суспільства в цілому і на психологію окремих осіб. Даючи гроші в позики під величезний відсоток, він буквально грабує своїх клієнтів і стає повноправним господарем їхніх доль. Гобсек признає лише одного бога – Золото, він постійно тремтить над кожною монетою, навіть позичаючи його під величезні відсотки. Але він скупий не тільки в цьому, він скупиться зробити зайвий рух чи підвищити голос, бо вважає це марною тратою життєвих сил. Бальзак про нього говорить, що він «людина – вексель», яка зовсім не переймається чиїмись почуттями. Але іноді він перетворюється на велику дитину, радіючи отриманому діаманту, і тоді в ньому просинається те людське, чого він протягом всього свого життя намагається позбутися.
Ніхто не знає про минуле Гобсека і звідки виникли його безмежні багатства. Сповнене таємниць і його сучасне щоденне життя – можна тільки здогадуватися про масштаби його діяльності. Адвокат Дервіль також упевнений у здатності Гобсека перетворитися на невблаганне втілення влади золота над долею усього суспільства і над душами окремих людей.
Але тому ж самому адвокату відкривається і друга сторона особистості Гобсека, яка помітна не відразу і не всім. Дервіль бачить у Гобсекові внутрішньо суперечливу постать, яка поєднує дві різні істоти: філософа і скнару, «низьку» істоту і далекоглядну, надзвичайно розумну особу.
Образ Гобсека можна розглядати, як «образ вічний», символічний, бо в ньому уособлена скнарість, доведена до крайніх меж. Про це яскраво свідчать порівняння, які використовує Бальзак, описуючи свого героя. При допомозі цих порівнянь герой перетворюється на ідола, який є «таємною пружиною суспільства» і володіє людськими душами, а також уособленням влади золота.
Гобсека можна вважати постаттю з одного боку реалістичною, а з іншого гротескною, узагальнюючою. В образі Гобсека Бальзак втілив риси циніка – філософа нового часу.