Твір на тему: «Геній Іван Франко»
Історія української літератури налічує багато видатних постатей. Хтось із митців прославився чудовими творами, хтось мав незвичайну біографію, комусь випало на долю стати засновником нового літературного жанру чи навіть напрямку. Про І. Франка можна говорити у всіх цих випадках одночасно, але й цього буде замало. Адже ця людина належить до беззаперечних геніїв, бо якими тільки талантами не наділила його природа! Драматург, прозаїк, поет — вже й таке поєднання у людини буває дуже рідко. А І. Франко не просто писав п’єси, оповідання і вірші, кожний його твір ставав неповторним явищем не тільки в українській, а і в світовій літературі.
І. Франка, єдиного у XIX столітті справжнього поета, можна легко порівняти з Т. Г. Шевченком. Але це порівняння буде не дуже вдалим, бо кожен з цих митців цікавий по-своєму. Тут можна казати лише про однаковий рівень слави поетів. Чим же І. Франко збагатив українську літературу і поезію? Він значно розширив її віршові, жанрові і тематичні межі. Серед поетичних творів видатного Каменяра можна знайти усі види лірики – це і пейзажна, і інтимна, і громадянська поезія.
У творчій скарбниці І. Франка є досить багато поем, тема яких пов’язана з тогочасними проблемами України і загальнолюдськими питаннями. Жоден з наших співвітчизників не може залишитися байдужим до незвичайної збірки поезій «Зів’яле листя» - ліричної драми про безсмертя і красу кохання. А ось громадянські почуття у українців пробуджують поеми «Іван Вишенський» і «Мойсей», а також вірші збірки «З вершин і низин». Не менш вражаючі, мудрі і глибокі притчі І. Франка про кохання, дружбу і красу української природи.
Видатний слід в українській літературі залишив і Франко-прозаїк. Він першим створив оповідання про працю і життя звичайних робітників. Раніше в українській літературі такої теми просто не існувало, бо національна проза була присвячена виключно проблемам життя селянства. Наприклад, це твір про початок робітничого руху і боротьби праці та капіталу в Україні «Борислав сміється». Ще однією новою темою в літературі була тема життя української інтелігенції, до якої письменник звернувся у своїй повісті «Перехресні стежки». Герой твору, Євген Рафаїлович, від усієї душі прагнув служити рідному народові і захищати його інтереси. Але для того, щоб піти обраним шляхом, він змушений був долати численні перешкоди. Та герой не відмовляється від своєї ідеї і робить свою справу незважаючи ні на що. Цим твором І. Франко стверджував велике значення української інтелігенції у розвитку суспільства і здобутті народом бажаної свободи.
Нове слово І. Франко сказав і в українській драматургії. Найбільш яскравою серед його п’єс можна назвати драму «Украдене щастя», яка вже друге століття не сходить зі сцен провідних українських театрів.
Враховуючи все це, можна з упевненістю сказати, що І. Франко був дійсно видатним митцем, слово якого було однаково важливе і в драматургії, і в поезії, і в прозі. Творчість цієї видатної людини піднесла українську літературу на більш високий щабель і навіки забезпечила їй заслужене визнання і славу.