Твір на тему: «Фрідріх Шиллер – один із засновників німецької класичної літератури»
Життя видатного німецького поета і драматурга Фрідріха Шиллера дуже схоже на його драматичні твори зі стрімкими сюжетними поворотами. Завдяки незвичайному таланту і своїм розумовим здібностям син військового фельдшера досяг освіченості великого рівня, творчої наснаги і популярності не тільки серед сучасників, а й серед нащадків.
На схилі років Ф. Шиллер здобув дворянський титул, а початок його творчої діяльності був досить інтригуючим. У 1733 році чотирнадцятирічний юнак вступив до навчання у щойно створену Військово-медичну академію. За дозвіл навчатися у цьому учбовому закладі батькові Фрідріха довелося дати підписку про те, що долею юного Шиллера віднині буде опікуватися герцог, який був засновником академії.
Юнака не зацікавила медицина, але він все ж таки закінчив академію і дістав місце полкового лікаря. Саме в цей час Ф. Шиллер захопився поезією і драматургією. Дуже скоро на сцені міського театру поставили його першу драму під назвою «Розбійники». Як це не дивно, автора заарештували за те, що він зайнявся творчою діяльністю. Через те, що йому заборонили писати, Ф. Шиллер тікає з військової служби і повністю присвячує себе улюбленій справі. Згодом він осідає в Мангеймі і стає театральним поетом.
Драми Ф. Шиллера швидко набувають шалену популярність. Його запрошують на посаду викладача всесвітньої історії у Йєнському університеті. В період викладання поет зацікавлюється естетикою і філософією, в результаті чого створює «Філософські листи» і цілий ряд цікавих есе. Слід зазначити, що великий влив на філософські погляди Ф. Шиллера мав Кант. Це відчувається в добре відомих думках драматурга, що з часом стали афоризмами: «Справжня дружба правдива і відважна», «Краще страшний кінець, ніж нескінченний страх», «Для хороших акторів не існує поганих ролей», «Всесвітня історія — це всесвітній суд».
Окрім філософських поетичних творів Ф. Шиллер відомий як автор коротких ліричних віршів пісенного характеру, які виражали особисті почуття автора. У 1796 році митець створив щорічний «Альманах муз» у якому друкував власні вірші і твори Гете. З ним він дуже здружився. У 1797 році обидва автори створили низку неперевершених балад, відомих нам у перекладах В. Жуковського і М. Лермонтова.
А ось підґрунтям для написання серйозних психологічних та історичних драм стало докладне вивчення Ф. Шиллером філософії та історії. Наприклад, для створення народної драми «Вільгельм Телль» він використав відому швейцарську легенду про вдалого лучника. У цьому творі на прикладі розвитку однієї людини драматург показав еволюцію цілого народу.
У 1805 році Ф. Шиллер почав свою роботу над історичною драмою «Дмитро», яка була присвячена трагічним подіям в російській історії. Але цей твір так і залишився недописаним – 9 травня 1805 року видатний німецький драматург, поет і філософ, один із засновників німецької класичної літератури помер, залишивши своїм нащадкам геніальні класичні, драматичні та поетичні твори.