Твір на тему: «Етапи формування характеру Жульєна Сореля»
Жульєн Сорель — один із найскладніших персонажів Стендаля. Син простого теслі став ключем до розуміння рушійних сил сучасного суспільства і перспектив його подальшого розвитку. Жульєн Сорель — носій ідей прийдешньої революції.
Роман був написаний Стендалем в 1830 році і спирався на реальні матеріали судового процесу над семінаристом Антуаном Бертьє, страченого в лютому 1828 року. Стендаль зацікавився надзвичайною подією, ретельно вивчив доступні йому матеріали, осмислив їх, переробив по-своєму і створив твір зі схожим сюжетом, але глибоко оригінальний в усіх відношеннях.
Жульєна виховував старий штаб-лікар, якого вважали якобінцем і бонапартистом. Він розповідав молодій людині історію італійського походу Наполеона і заповідав Жульєну тридцять чи сорок книг про Наполеона.
Наполеон став для Жульєна основою формування характеру, адже саме він поставив собі за мету звільнити країну від бездарних аристократів і відкрив шлях талановитим, відважним, енергійним людям, разом з тим створити нову Францію і Європу.
Але, поклоняючись Наполеону, Жульєн вирішив стати священиком. Це була найвигідніша і найдоступніша для сина теслі професія. Вступивши до семінарії, він дуже скоро зрозумів, що майбутні «пастирі народу» далеко не кращі його представники. Серед них була безліч тупих, брехливих, злісних, заздрісних і підлих молодих людей. Доноси в семінарії були нормою. Жульєн розумів, що якщо це єдині вихователі моральності, які є у народу, то що ж з ним буде без них?
Зустрічі з різними людьми, знайомство з різними верствами суспільства змушують Жульєна вивчати складну сучасну ідеологію і по-різному на неї реагувати. Він постійно виховує і перевиховує себе згідно нової обстановки, але розуміє, що весь час робить помилки, хоча вважає себе дуже вмілим лицеміром. Його покровитель, абат Пірар, каже, що причиною тому є добре серце і великий розум Сореля.
Він розуміє, що в його особі суспільство бажає «назавжди зломити цю породу молодих людей низького походження, пригнічених злиднями, яким пощастило отримати гарну освіту, в силу чого вони наважилися затесатися в середу, яку зарозумілість багатіїв іменує хорошим суспільством». У свідомості Жульєна це був протест проти нелюдського державного ладу, оголошення війни — такий суспільний сенс роману.
Стендаль зобразив у своєму романі долю енергійного і обдарованого юнака, двері перед яким закриті. Він змушений шукати інший шлях. Замість того, щоб приносити користь суспільству і цим прославитися, він стає злочинцем. Винна у цьому середа, політична ситуація, що суперечить демократичним тенденціям століття.