Твір на тему: «Енеїда» – енциклопедія народного життя» за поемою Івана Котляревського


Рейтинг твору 3.87 на основі 868 голосів


Бути чи не бути українському народові? Бути! — відповіла на це запитання поема Котляревського
О. Білецький

Своєю поемою «Енеїда» І. Котляревський довів усьому світові, що український народ вміє не тільки, плачучи, співати, а й, співаючи, сміятися. Автору поеми вдалося вкотре підтвердити народну мудрість: якщо ти вважаєш себе вірним сином свого народу, то повинен берегти свою мову і пісню більше ніж кордони своєї землі.

Найбільш характерною рисою поеми «Енеїда» є її народність. Увесь цей твір пронизують дивовижні й захоплюючі картини народного життя, які з надзвичайним талантом і проникливою спостережливістю вдалося зобразити автору у поетичній формі. Це свідчить про те, що І. Котляревський завжди стояв серед народу і плекав любов до рідної мови, це й дало йому змогу так реалістично і майстерно змалювати картини життя українців.

У поемі соковитими, багатими, розмаїтими фарбами змальовані народні повір’я та звичаї, танці та ігри, свята та гуляння, хатня обстановка та народний одяг. Автор згадує десятки народних українських страв, а так звані «троянці» мають українські імена так само, як і українські назви мають села та міста. Зі щирим милуванням І. Котляревський описує сцени ворожіння, вечорниць і розваг.

Вражає й кулінарно-гастрономічна обізнаність автора. Яку тільки їжу не вживали герої його поеми: куліш, лемішку, галушки, які запивали горілкою та брагою. А все ж це розповсюджені селянські страви, добре відомі кожному українцеві.

Не меншим різноманіттям вирізняється і одяг героїв поеми. Наприклад, Венера одягнена з розкішшю, як і личить богині, Юнона «взяла шнурівку і спідницю», «сховала під кибалку мичку», а на Дідоні вдягнені «спідниця і корсет шовковий», «кораблик бархатовий».

В «Енеїді» згадується багато народних ігор, є відомості про народні танці й музичні інструменти:

«Бандура горлиці бриньчала,

Сопілка зуба затинала».

Не минуло уваги автора й образотворче мистецтво — картини, які привезли для оздоблення царських палат Латина. Це справжній каталог, у якому згадані картини, розповсюджені в селянських хатах і поміщицьких будинках.

Не менш яскраво народність поеми виявляється в описах потойбічного світу: раю і пекла, в яких добре упізнається побут і життя українського народу на нашій грішній землі, упізнаються і взаємини між людьми, їхні натури та звички.

Взагалі, вся «Енеїда» — це неповторний твір надзвичайної краси і сили, справжня енциклопедія народного життя, твір, який має велике пізнавальне значення і в якому відбито усе життя українського народу: його радості й печалі, надії і бажання, поняття і думки. А справжні герої поеми — це образи борців, що безстрашно гинули в ім’я майбутнього, людей, які своєю самовідданістю, сміливістю і працьовитістю боролися «за будуче Русі».