Твір на тему: «Друзі пізнаються в біді» (варіант 2)


Рейтинг твору 3.84 на основі 37 голосів


Мої однолітки люблять говорити, що їх оточує багато друзів. Але зазвичай вони мають на увазі своїх знайомих, товаришів чи однокласників, з якими весело та гарно проводити час. Мої знайомі рідко замислюються над тим, хто такий справжній друг. Я хочу зробити спробу розібратися в цьому питанні.

Особисто я маю широке коло знайомств. До нього входять мої однокласники, друзі дитинства, хлопці з моєї вулиці. Ми часто зустрічаємось, граємо в ігри чи відвідуємо якісь заходи. Я можу поділитися з ними цікавим фільмом чи комп’ютерною грою, а потім вислухати їхні враження та розповісти про свої. Нам дійсно добре разом. Довгий час мені здавалося, що це і є дружба, але тепер я розумію, що помилявся.

Минулого року я серйозно захворів. Лікар заборонив мені відвідувати заняття. Я боявся, що не зможу надолужити шкільну програму, тому попросив своїх друзів принести деякі конспекти уроків та домашнє завдання до них. Я був упевнений, що це не так важко. Як же я був здивований, коли на моє прохання кожний знайшов безліч різноманітних відмовок. Хтось збирався на футбольний матч, один з моїх друзів вирішив піти на прем’єру нового кінофільму. Ніхто не поцікавився, як я себе почуваю. Раптом до мене завітала моя однокласниця. Ця дівчина теж зі мною спілкувалася, але значно рідше, ніж з іншими. У нас було не так багато спільних інтересів, тому я не вважав її своєю подругою. Але раптом вона вирішила мені допомогти. Дівчина принесла з собою багато зошитів з різних предметів. Вона довго пояснювала незрозумілий матеріал з геометрії, який я довго не міг зрозуміти. Ми до вечора розв’язували задачі та розбирали приклади. Я був дуже вдячний їй. Ця дівчина була єдиною, хто не покинув мене в скрутній ситуації. Саме це змусило мене передивитися свої погляди на дружбу. Після хвороби я значно менше спілкувався з тими, хто мене фактично зрадив. Вони не могли зрозуміти, що сталося. Тим часом я став більше спілкуватися зі своєю однокласницею. Вона виявилася гарною, розумною, а головне надійною дівчиною.

Отже, справжній друг — це не той, з ким ти маєш багато спільних інтересів. Це навіть не та людина, яка завжди поруч, коли тобі весело, коли в тебе гарний настрій. Другом можна назвати лише того, хто не покине тебе в тяжку хвилину. Того, хто залишиться з тобою і буде підтримувати до кінця. Дружба — це не лише сміх, але й сльози. Бувають погані дні, складні ситуації, коли справжніх друзів видно найкраще. Коли в тебе все добре, біля тебе знаходиться безліч людей, але коли щось йде не так у твоєму житті, ти бачиш навколо себе набагато менше знайомих. Це і є твої справжні друзі, адже друг пізнається тільки в біді.