Твір на тему: «Чимало скарбниць у світі розкриваються словесним ключем»


Рейтинг твору 3 на основі 2 голосів

Говорити про мистецтво можна цілу вічність, бо немає нічого прекраснішого в цьому світі. Але кожна людина обирає, який саме вид цієї краси їй найбільше до душі. Найбільше я ціную й поважаю тих, хто обрав своїм мистецтвом слово. Адже, на мою думку, це найпрацелюбніші й найрозумніші люди, бо література — це найважчий для сприйняття вид мистецтва.

Музику ми чуємо відразу, не прикладаючи жодних зусиль, деколи це стається навіть мимоволі, те саме можемо сказати й про живопис та архітектуру, а от із літературою все по-іншому. Аби проникнути в художній твір, треба працювати. Але ця так звана робота винагороджується. Недарма Іван Франко писав:

Книги — морська глибина,
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить
Дивнії перли виносить.

Та й взагалі, література багатогранна, на відміну від інших видів мистецтва, бо вона в змозі зобразити все життя людини на всіх рівнях (моральному, матеріальному, фізичному, психологічному тощо), може навіть зобразити таким чином життя кількох поколінь, цілу історію народу. У красному слові сконцентровано досвід наших пращурів, і з цього погляду література може дати нам навіть більше ніж історія, адже ця наука просто констатує реальні факти, події, не створюючи жодного уявлення про психологічні аспекти життя минулих століть.

Крім того, література відкриває нам незбагненні грані краси. Недарма вже багато часу основною функцією літератури вважають естетичну. Бо що може бути прекрасніше ніж якісна у всіх планах поезія? Очевидно, що нічого. Нехай хтось і стверджує, що реальне життя цінніше, але в ньому ніколи не відбудеться того, що можна зобразити в літературі. Саме тим мистецтво слова цінне, що все зображене в ньому із суб’єктивної точки зору, саме в цьому найбільший скарб літератури.

У мистецтві ми можемо все, у нас виростають крила, ми можемо збагнути, що не під силу було сотням геніальних науковців, і водночас дізнаємося про факти, котрі та ж наука з’ясувала. У літературі ми виростаємо самі над собою й над цілим світом, бо ми володіємо ним, усіма його скарбами.