Твір на тему: «Чи є нині актуальними проблеми, порушені у творчості Олександра Олеся?»
З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!
В обіймах з радістю журба.
Одна летить, друга спиня...
І йде між ними боротьба,
І дужчий хто – не знаю я..
О. Олесь
Ці поетичні рядки були написані дуже молодою людиною, але вони вже були відзначені великою людською мудрістю і неоднозначним сприйняттям навколишнього світу, в якому не існувало простих відповідей на питання людського буття. Ці відповіді талановитий український митець О. Олесь напружено шукав усе своє коротке життя. О. Олесь народився на Сумщині і вже в 11 років залишився сиротою. Мабуть, вже тоді він відчув на власному досвіді, як «З журбою радість обнялась».
Дуже рано в хлопцеві проявилась тяга до навчання, тому з дитинства він наполегливо займався самоосвітою. Вже в юності О.Олесь писав вірші, брав участь у виставах, організовував драматичні гуртки, знайомився з творами світової літератури і вивчав іноземні мови. Перший вірш О. Олесь написав у дев’ять років. З дитинства він виніс любов до своїх співвітчизників і рідного краю. В одній зі своїх автобіографій митець написав: «Все, що я бачив там, у степу, в саду, на річці, здається мені суцільною казкою природи». О. Олесь навчався у школі хліборобів, а потім у Харківському ветеринарному інституті.
Перша збірка віршів О. Олеся під назвою «З журбою радість обнялась» вийшла у 1907 році в Петербурзі і принесла авторові поетичну славу. Л. Українка відзначила з приводу виходу збірки: «Він випередив мене як ліричний поет», а М. Зеров відмітив: «свіжість поетичних образів, плавність і легкість вірша» талановитого автора. З Лесею Українкою О. Олесь зустрівся ще до того, як вийшла його перша збірка. Це сталося у 1903 році на відкритті в Полтаві пам’ятника І. Котляревському. Там же він познайомився з М. Старицьким і М. Коцюбинським.
Незабутні враження від цих знайомств змусили О. Олеся замислитися над станом тогочасної української мови і культури, над необхідністю відродження національних і духовних цінностей українського народу. Великі надії на це відродження поет покладав на революцію 1905 року. Саме в цьому році відбувся дебют О. Олеся як поета: в одеському літературному альманасі «Багаття» було надруковано його вірш «Парубоцькі літа — то бурхливий потік».
І дійсно: революція 1905 року викликала у молодої, вразливої та емоційної людини великі сподівання та піднесений настрій. Він брав участь у революційних мітингах, перекладав українською революційні пісні того часу: «В неволі скатований люд», «Сміло в ногу рушайте», «Марсельєзу», «Варшав’янку» та багато інших, закликав своїх співвітчизників відстоювати права на свободу та незалежність.
Своєю поетичною творчістю О. Олесь продовжив традиції таких видатних українських митців, як Т. Шевченко, Леся Українка та І. Франко. Він прекрасно знав творчість великого Кобзаря, його образи усе коротке життя О. Олеся були поряд з ним, а твори цього незвичайно обдарованого українця й досі залишаються актуальними.