Твір на тему: «Чому дочка розбійника не захотіла стати дружиною розбійника» за романом «Хіба ревуть воли як ясла повні»
Роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні» підштовхує до переосмислення цінностей, до серйозних роздумів і з’ясування, що ж насправді є добро, а що зло, до усвідомлення того, яку величезну цінність має людське життя і того, що ніхто не має права ганьбити і відбирати його. А ще роман примушує спробувати знайти відповіді на питання, що керує вчинками окремих людей: чи може зло породити добро, чи кожен гріх людина може спокутувати?
Головний герой роману селянин Чіпка Варениченко викликає досить неоднозначне ставлення. З одного боку, це розумна, смілива і душевна людина, невтомний трудівник, люблячий чоловік, людина, що прагне робити добро оточуючим і нічого за це не вимагає. З іншого — Чіпка був бешкетником, п’яниця і навіть кримінальник, який піднімає руку на іншу людину не для того, щоб захистити себе чи своїх близьких, а для того, щоб нажитися. З одного боку, героєві можна співчувати, можна шкодувати за його дарма загубленою силою, за його життям, яке так невдало склалося, а з іншого боку, неможливо знайти виправдання його жорстоким та кривавим злочинам, які перетворили Чіпку з «благородного месника» на звичайного кримінального злочинця.
Так, життя не було прихильним до Чіпки. Але хіба тільки йому жилося так важко? Хіба тільки його ображали і кривдили, хіба тільки йому доводилося важко працювати, щоб заробити хоч якусь копійку на шматок хліба? Таких було в тогочасній Україні сотні тисяч. Але тільки одиниці ставали на ганебний шлях грабіжництва і вбивств, виправдовуючи це «боротьбою за справедливість». І хоча Чіпка й був вольовою та сильною людиною, та йому не вистачило сил, щоб не зламатися. Він не зумів зрозуміти, що помста — це не найкращий вихід і не єдине рішення проблем.
Склалося так, що саме сліпа помста привела Чіпку до трагедії його життя. Він втратив усе, що мав: землю, на якій народився і виріс, повагу матері, яка навіть донесла про злочин сина, повагу суспільства, а, головне, — люблячу і добру дружину Галю. Вона, дочка розбійника, не захотіла бути дружиною такого ж розбійника. Адже Галя добре розуміла, до чого може привести ця «боротьба за справедливість». Галя була більш розсудливою, тому й розуміла, що, як би не виправдовувався її коханий, але він займався неправедною справою, бо зло ніяк не може породити добро, а стає ще більшим злом.
Як би там не було, але неможна виправдовувати злочини важким дитинством чи нелюбов’ю до себе людей. Шлях помсти і злочинів, який обрав для себе Чіпка, був, безумовно, неправильним, адже до правди можна дійти різними шляхами, серед яких можна знайти більш гідні і чесні. Це добре розуміла Галя, але переконати свого чоловіка вона так і не змогла.