Твір на тему: «Бути сучасним — як це?»
Поняття сучасність видозмінювалося із плином часу, однак мало спільні риси для усіх століть: слідкувати за останніми новинками техніки та бажано володіти ними, розумітися на сучасній моді, уловлювати світові тенденції, що нині іменуються мейнстрімами. Коли ти «в тренді», то здається, що всі хочуть з тобою спілкуватися, всі хочуть тебе зафрендити. Проте переслідування усіх формальних ознак сучасності є лише зовнішнім проявом, за яким часто немає жодного внутрішнього змісту. Тож бути сучасним не означає гнатися за лицемірством, а мати сміливість бути самим собою.
Перш за все, людина ХХІ століття має акаунти майже в усіх соціальних мережах, знає, що відбувається з її друзями, читає відомі ЗМІ, та ще й встигає слідкувати за улюбленими блогерами. Вже не рідкість, коли користувач має власний блог чи сайт, або ж youtube—канал. Інше питання, що усі ці фото та відео набули присмаку штучності. Люди на своїх сторінках створюють неіснуючу реальність для таких самих, як і вони. Фотографують свій ідеальний сніданок без шкідливих вуглеводів, постять свої тренування, розповідають на всю мережу, коли кохані дарують їм квіти. Виникає відчуття, що молоді люди живуть на показ, намагаючись викликати у свого сусіда заздрощі.
На фотографіях у фейсбуці та інстаграмі обов’язково модні речі та модні люди. Та і сам одягаєшся згідно з трендами, засуваючи власне почуття стилю куди подалі. Звісно, люди люблять гарні речі довкола себе. Але коли людина купує одяг, бо це модно, а не тому, що їй пасує, виникає дисонанс. Невже колір власних шкарпеток треба підбирати згідно із бажаннями західної півкулі планети?
Хоча є й інша крайність — люди заперечують нові сучасні правила. Такі собі нігілісти, які вже не є рідкістю: виникає чи не ціла їхня каста.
Але у нестримному потоці думок щасливі ті, хто зміг віднайти у собі внутрішній спокій. Бути сучасним — означає слухати світ та його подихи, але керуватися в усіх життєвих виборах власною інтуїцією і досвідом. Інколи світові тенденції співпадають із власними бажаннями та допомагають самовиразитися. Та шум мегаполісів не повинен заглушувати шепіт власної душі.