Твір на тему: «Боїться презирства лише той, хто на нього заслуговує»


Рейтинг твору 3.4 на основі 5 голосів


Одного разу мій знайомий сказав, що зацікавленість у здобутті поваги з боку суспільства змушує людину рухатись вперед. Ніби-то думка оточуючих — це такий-собі механізм, який творить для індивідуума певні рамки і схвалює або засуджує його вчинки. Згідно з його твердженням, прогресу би не існувало, якби людство не оволоділо інструментом контролю над самим собою.

Вилів «Боїться презирства лише той, хто на нього заслуговує» розкриває перед нами одну із граней багатосторонньої фігури, яку можна окреслити як «суспільний осуд». На мою думку, ця цитата цілком відповідає дійсності, і прикладів її правильності є чимало.

Насамперед, це роман-антиутопія Джорджа Орвелла «Колгосп тварин». Вона була написана під впливом на письменника подій Другої світової війни, Голодомору в Україні та загалом методів правління комуністичної влади в Союзі Радянських Соціалістичних Республік. Сюжет книги полягає в тому, що тварини, які перебували на фермі господаря містера Джонса, захоплюють владу і встановлюють такі порядки, які їм до вподоби. Вони вчаться читати і писати, самостійно обробляти землю, вирощувати потрібні продукти і розподіляти їх між собою. Однак через деякий час у їхньому «рівному» досі суспільстві формується соціальна нерівність, і влада переходить до Наполеона — свині, яка виявилась мудрішою від інших тварин. Він застосовує нечесні і жорстокі відносно своїх підданих засоби контролю за станом життя на фермі. Тварини страждають, важко працюють, голодують і мерзнуть. Наполеон розуміє, що така його політика може викликати невдоволення і бунт, тому оточує себе міцною охороною, нечасто з’являється на виду. Він боїться за власне життя, боїться презирства і покарання за свою несправедливість.

Тараса Шевченка називають провидцем свого часу, його творчість була, є і буде актуальною завжди. Саме його ліро-епічно соціально-побутова поема «Катерина» доволі точно відображає те, яку роль в житті людини відіграє побоювання суспільного осуду. Головна героїня — молода дівчина, яка закохалась в москаля і завагітніла від нього. Катерину виганяють з дому через сором, який вона завдала сім’ї. Молода матір не має даху над головою, змушена з дитиною на руках скитатись по світу. Врешті-решт, доля її вирішується фатально — Катерина, не маючи можливості забезпечити сина щасливим майбутнім і витримати натиску оточення, закінчує життя самогубством.

Як ми бачимо, думка суспільства відіграє для нас надзвичайно важливу роль. Вона формує наше мислення, наші дії, наш стиль. Однак, на мою думку, від цих «спільних» стандартів потрібно відмовлятись. Це надзвичайно важко — плисти проти течії, всупереч суспільному осуду, і мало кому це вдається. Однак той, хто переборе механізм контролю з боку оточуючих, зможе жити в своє задоволення.