Твір на тему: «Боротьба зі злом – «справа всіх» за романом Альбера Камю «Чума»


Рейтинг твору 3.95 на основі 20 голосів

Роман Альбера Камю «Чума» складений у вигляді літопису, автором якого є лікар доктор Ріє. Він визнавав тільки факти, тому в його викладенні усі події втрачають домішок будь-яких художніх прикрас. Боротьба з такою напастю, як чума, справа майже безнадійна. Добре це розуміючи, доктор Ріє не на секунду не залишає своєї роботи і ризикує своїм життям. Завдяки серйозності і логіці доктора у романі відтворюється реальна картина епідемії.

Місто, в якому відбуваються події, заповнене пацюками, які переносять смертельну інфекцію, а потім болісно вмирають. Так само, як і щури, болісно вмирають сотні мешканців міста, які заразилися бацилами чуми. Тривають медичні заходи, але людей уже ховають у братських могилах, а громадський транспорт стає головним засобом для перевезення трупів.

Природно, це дуже жахливі картини, але більш жахливе те, що оточені карантинними постами місцеві мешканці змінюються внутрішньо. У городян з’являється дивна байдужість навіть до долі близьких людей, і вони впадають у нестримні веселощі, які, на їх думку, допоможуть уникнути зараженню чумою.

А. Камю остаточно і безповоротно утверджує, що чума здатна скалічити не тільки тіло людини, а і її душу. Чума, у її загальному розумінні — це спосіб мислення, замкнутий на власному «я». При цьому автор згоден з тим, що людина за своєю природою «скоріше добра, ніж зла», але до руйнування здатна і духовна цінність. Єдино правильним залишається протистояння злу в умовах, в яких навіть не існують надії і перспективи на майбутнє.

Навколо доктора Ріє скупчуються інші герої роману, які теж сумлінно виконують професійний і громадський обов’язок, нехтують спокоєм у рідному домі і власною безпекою.

Відомо, що А. Камю був учасником французького руху опору і на власному досвіді мав можливість простежити розвиток епідемії «коричневої чуми» - фашизму. І недарма письменник вирішив звернутися саме до епідемії цієї страшної хвороби, адже її збудник може протягом багатьох років чекати часу, коли щури розбіжаться по місту і змертвіють, розносячи чуму.

У романі епідемія закінчилася відносно благополучно і життя міста пішло своєю чергою. Але кожний, хто залишився живим, кого не торкнулася страшна хвороба, не все життя запам’ятав наслідки страшної епідемії.

А чума всесвітнього зла й досі стоїть за стінами сучасних міст і чекає свого часу для того, щоб блискавично поширитися у вигляді епідемій, економічних криз і війн. Отже, прислухаймось до голосу письменника, який сказав важливі для кожного з нас слова: «Для людини без шор немає прекрасніше видовища, ніж свідомість єдності з дійсністю, яке перемагає».