Твір на тему: «Безсмертя і сила кохання в романі Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита»


Рейтинг твору 3.72 на основі 111 голосів

Маргарита у романі Булгакова стала прекрасним, узагальненим та поетичним образом Жінки, яка Кохає. Цей образ постає понад шаром сатиричної повсякденності втіленням живої, гарячої любові...

Л. Яновська

Одним з найяскравіших любовних епізодів у романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита» є сцена зустрічі його головних героїв. На той час обидва вони були одруженими, але «Кохання вискочило перед нами, як з-під землі вискакує вбивця у провулку, й вразило нас одразу обох!». Так про цю зустріч Майстер розповідав Івану Бездомному. Зустріч дуже здивувала Майстра, але ніяк не Маргариту. Адже жінка сприйняла їхню зустріч як визначену долею. Вона вірила, що насправді вона кохала Майстра вже дуже давно, і той відповідав на її почуття, навіть не знаючи, ні разу не убачивши один одного. Зустрілися вони тому, що так судилося.

Усе життя Майстра і Маргарити змінилося за якісь секунди. Маргарита стала щодня приходити до Майстра, щоб насолодитися хвилинами щастя, почитати його роман і просто поговорити з коханим чоловіком. Майстер потім зізнавався тому ж Івану Бездомному: «Вона входила у хвіртку один раз, а калатань серця до цього я відчував не менше, ніж десять».

Щастя закоханих тривало б ще дуже довго, але проти Майстра виступила радянська цензура, яка ні в якому разі не могла дозволити друкувати його роман, написаний на біблійну тему. Майстра почали цькувати через газети. Але Майстер не так хворобливо сприймав цю критику, як його кохана. Маргарита щиро вірила у свого коханого і важко переживала його душевну хворобу, його болі. Вона терпіла його муки, а побачивши роман, який горів у комині, поклялася помститися критикам, які напали на талановитого Майстра.

Врешті-решт Майстер був вимушений втекти з дому і залишити кохану, бо розумів, що ще трохи, і Маргарита почне божеволіти, як і він сам. А Маргарита, залишившись на самоті, все хотіла «забути його, за будь-яку ціну забути! Але він не забувається, от лихо в чому». Вона не спала ночами і вірила, що коханий до неї повернеться, що прийде крізь муки, крізь роки, крізь ніч. Тому не дивно, що коли Маргарита почула про Майстра, вона одразу ж погодилася на пропозицію зовсім незнайомої людини, який запросив її на вечірку до іноземця.

І чарівний крем, і політ над нічним містом, і спілкування з Воландом, і навіть розуміння того, що вона потрапила на бал до Сатани не зупиняють Маргариту в її прагненні хоч щось дізнатися про долю свого коханого. А вищим щастям для жінки стало те, що все повернулося, як було — вони з Майстром знову опинилися у невеличкій квартирці і отримали душевний спокій.

Вищі сили по достоїнству оцінили силу кохання Майстра і Маргарити. Вони розуміли, що такі почуття не для земного життя. Тому вони забирають закоханих в зовсім інший, набагато кращий світ. Майстер і Маргарита і там залишаються разом, вірні один одному. Адже за думкою М. Булгакова, той, хто любить, повинен розділити долю того, кого він любить. Це і є вища форма кохання, яка возвеличується у романі «Майстер і Маргарита».