Твір на тему: «Балада Йоганна Гете «Вільшаний король»


Рейтинг твору 4.08 на основі 26 голосів

Баладу «Вільшаний король» німецький поет і письменник, філософ і громадський діяч Й. В. Гете написав у період першого десятиліття свого веймарського життя і творчості.

Балада була улюбленим жанром митця, але в цей період тематика його балад дещо змінюється. І якщо в період «Бурі і натиску» у його творчості переважали мотиви стосунків між людьми і кохання, то новий цикл балад Гете присвячений таємничому, неосяжному розуму. У своїх поетичних творах Гете розмірковує про таємниці природи, а свої роздуми втілює в конкретні образи. Ці образи він споріднює з народними легендами, одна з яких — легенда про Вільшаного короля.

Ця балада вважається поліфонічною, адже в творі поряд із розважливим голосом оповідача звучить зовсім інший, стривожений, а потім вже і відчайдушний дитячий голос. Разом з тим ми чуємо заспокійливий голос батька і трагічний та урочистий голос Вільшаного короля. Для створення цієї дивовижної балади поет використав сюжет із народної легенди про Вільшаного короля, який забирав дітей у тих, хто потрапляв до нічного лісу. Але при всьому при тому Гете вдалося створити власний, неповторний і цілком оригінальний твір.

Про що ж твір Гете «Вільшаний король»? Звичайно, будь-яка балада має сюжет. Є він і в цьому творі. Крізь нічний ліс їдуть верхи батько з маленьким сином. Син, наляканий темрявою і лісом, горнеться до грудей батька. Батько й сам нервує, бо вони дуже спізнилися і змушені їхати лісом вночі. Але на слова свого сина, який каже йому, що розмовляє з лісовим царем і той манить його до себе, батько не звертає уваги. Йому розповіді малого здаються казкою, тому батько з якоюсь дитячою фантазією пояснює синові:

«Рідний, лісовий цар в очі мені блиснув:

Він в темній короні з густою бородою.

О ні, то біліє туман над водою».

Події, про які розповідається в баладі, закінчуються трагічно: маленький хлопчик гине. Але не все так просто, адже сюжет балади має алегоричний зміст. Бо хіба ж так рідко батьки не чують своїх дітей чи не хочуть їх чути, не хочуть звертати уваги на їхні страхи і прохання.

Отже, балада Й. В. Гете «Вільшаний король» — це цілком самостійний твір, ідея якого полягає в тому, щоб змусити читачів замислитися над своїми стосунками з рідними людьми, змусити їх почути одне одного. Адже не так часто, як це повинно бути, ми прислухаємося до тих, хто знаходиться поруч з нами, не завжди ми відчуваємо страх і біль близьких людей.