Стислий переказ твору «Вершники» Юрій Яновський

Рейтинг скороченого переказу — 3.97 на основі 30 голосів

Подвійне коло

Битви між білогвардійцями, військами Червоної Армії, махновцями та петлюрівцямирозгортаютьсянеподалік Одеси, під Компаніївкою, у 1919 році. «Небо округ здіймалося вгору блакитними вежами».

Армія генерала Денікіна, очолювана Половцем Андріємтазагін петлюрівського кінного козацтва, командиром якого був Оверко Половець, зустрілися у поєдинку. Коли до Оверка підвели Андрія, між ними розпочався діалог. Тоді вперше згадується вислів батька, що потім постійно фігурує у новелі і є її головною ідеєю: «тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду». За наказом Оверка Андрія вбили.

Старий Половець ходить по берегу моря і виглядає в бінокль, подарований Андрієм. Він помітив шаланду. Після тогояк моряки причалили, відбувся діалог, що розпочався шифром:

- Чи є у вас скумбрія зелена?»
- А вам ночі мало?» ».

Батька повідомили, що його син Іван, червоноармієць, б’ється з білогвардійцями.

Оверко сидів на землі з розкраяною головою. До нього, з револьвером у руці, підійшов брат Панас. Незабаром на коні під’їхав наймолодший Половець, чотирнадцятирічний Сашко. Оверко докоряв «душогубцям махновським» і, як і Андрій, згадував батькові слова. Його смерть «вилетіла з Панасового маузера».

Щоб не пропустити чужих, старий Половець постійно вартував море. Знову причалили солдати. Це також свої.

Панас похоронив братів. Ішов рясний дощ, і, здавалося, що махновець слізно плаче біля могил. Тоді, під червоним прапором, з’явився загін інтернаціонального полку на чолі з Іваном Половцем. Махновці швидко здалися, Панас зустрівся віч-на-віч зі своїм братом та його комісаром Гертом. Дехто з полонених намагався втекти, тоді їх, за наказом Івана, розстріляли з кулеметів. Панас згадав слова батька, потім прокляв брата і вистрілив собі в рот.

    Висновки:
  • тема: зображення родини Половців у кривавих подіях війни 1919 р.;
  • головна ідея: засудження братовбивства й недотримання законународної моралі «тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду» - протиставлення загальнолюдських вартостей класовим;
  • головні герої: брати Половці — денікінець Андрій, петлюрівець Оверко, махновці Панас і Сашко, червоний командир Іван; їх батько Мусій Половець; червоний комісар Герт;
  • літературний напрям — романтизм;
  • події у творі відбуваються під час Громадянської війни (1918-1922рр.) неподалік Одеси, під Компаніївкою;
  • автор в образі п’ятьох братів Половців, які належать до різних, ворожих між собою армій, зображує тогочасну проблему суспільства, коли українці, прагнучи свободи для своєї держави, приєднувалися до різних військових загонів, що змушувало їх воювати проти своїх співвітчизників;
  • майстро і грего — це вітри;
  • повторюваним зоровим образом є блакитні вежі;
  • половці — це родина рибалок;
  • назва «Подвійне коло» символізує два кола — родинне та класове;
  • «Вершники» — це роман у новелах.

Шаланда в морі

Зима. Море покрите льодом. На березі стоїть Половчиха: «одежа на нiйвiялась, мов на кам’янiй, вона була висока та сувора, як у пiснi». Вона чекала свого чоловіка, Половця, що відправився у море. Нарешті у морі з’явилася шаланда. У ній Мусій та ще один чоловік намагалися боротися зі штормом, що розгойдував їх і не дозволяв причалити.

Половчиха не зводила з шаланди очей. На березі вже зібралося багато людей, але ніхто не намагався їм допомогти, бо у таку погоду це здавалося неможливим. У рибалок зламалися весла, човен перевернувся і пішов під воду. Чужій людині, в якій Половчиха впізнала Чубенка, вдалося врятуватися. Щодо Мусія, то все вказувало на те, що він загинув, це підтвердив щойно врятований Чубенко. Люди розійшлися по домівкам. Лише стара Половчиха справляла жалобу по чоловікові, згадувала своє дівоцтво, щасливе подружнє життя, дітей (Андрій такий же лінивий як дядько Сидір, Панас привозив матері подарунки контрабандою, Оверко — артист і грав у «Просвіті», Іван працює на заводі).

Завдяки сильному вітру, шаланда наблизилася до берега. Жінка хотіла витягти її на сушу. Підійшовши, вона побачила тіло свого чоловіка. Виявилося, що він живий. Пришвартувавши човен, «подружжя Половцiвпiшло до домiвки. Вони йшли, пренiжно обнявшись, їм у вiчi дмухав трамонтан, позаду калатало море, вони йшли впевнено й дружно, як ходили цiле життя».

    Висновки:
  • тема: зображення надзвичайної ситуації рибалок у штормовому крижаному морі;
  • головна ідея: возвеличення родини, подружньої відданості, гуманних основ життя, народної моралі, етичних ідеалів;
  • головні герої: Мусій Половець, його дружина Половчиха, рибалка Чубенко;
  • події відбуваються неподалік Одеси;
  • Трамонтан — вітер;
  • Половчиху, як символ вірності, порівнюють з образом Ярославни (зі «Слова про похід Ігорів»).