Аналіз твору «Залізний острів» — Олесь Гончар


Рейтинг аналізу твору 3.72 на основі 32 голосів


«Залізний острів» — твір українського письменника Олеся Гончара, написаний у 1963 році, належить до роману в новелах «Тронка».

Літературний рід: епос.

Жанр: новела-засторога.

Головне: у творі розповідається про подорож двох юних закоханих — Віталика й Тоні — до старого крейсера; оспівується почуття кохання. Автор застерігає, що людське життя часто опиняється під загрозою цивілізаційних процесів.

Ідея: возвеличення почуття юнацького кохання; важливість обов’язку перед іншими людьми; роздуми про вічні проблеми буття: життя і смерті, війни й миру, батьків та дітей.

Головні герої: радист Віталик та його кохана Тоня (вожата), Лукія Назарівна (Віталикова мати), Тонин батько, дядько Сухомлин.

Значення в літературі: твір є яскравим прикладом новели-застороги в українській літературі. Автор вводить багато образів (крейсер — трагічне минуле; птах — спокій).

Особливості: назва новели є символічною: залізний острів-корабель виступає мішенню для бомбардувань у мирний час.

Чому я маю прочитати цей твір: аби усвідомити небезпеку, що нависла над людством: знецінення людських почуттів, життя, миру тощо.

Додатково: твір побудовано на прийомах контрасту: радість життя — безглузда смерть; мир і праця — воєнна загроза тощо.