Аналіз твору «Захар Беркут» — Іван Франко

Рейтинг аналізу твору — 3.46 на основі 78 голосів

«Захар Беркут» — це історична повість, у якій Іван Франко зображує монгольську навалу та соціальне гноблення, проти чого боролися карпатські общини багато століть тому.

Літературний рід: епос.

Жанр: історична повість.

Головне: у повісті розповідається про боротьбу жителів Карпат проти монгольських завойовників.

Ідея: возвеличення єдності народу, всеосяжного патріотизму, готовності боротися за свою Батьківщину; уславлення мужності, хороброго подолання труднощів, взаємоповаги; засудження зради, віроломства, жадібності.

Головні герої: Захар Беркут, Максим Беркут, Тугар Вовк, Мирослава,Бурунда.

Значення в літературі: повість Івана Франка, маючи у своїй основі реальні історичні події, сприяла подальшому розвитку історичної прози в українській літературі.

Особливості: у повісті автор порушує проблеми захисту Батьківщини,морального вибору, єдності народу, кохання, відносин батьків і дітей, людини і природи.

Чому я маю прочитати цей твір: щоб ще раз переконатися, що сила народу в його єдності, згуртованості та готовності діяти разом; щоб дізнатися більше про героїчне минуле українського народу та пройнятися почуттям патріотизму та любові до України.

Додатково: Іван Франко написав «Захар Беркут» у 1882 р. на конкурс, що проводила газета «Зоря».