Аналіз твору «Задивляюсь у твої зіниці» — Василь Симоненко
«Задивляюсь у твої зіниці» – вірш написав український поет-шістдесятник Василь Симоненко у 1962 році.
Літературний рід: лірика.
Жанр: вірш.
Головне: твір є інтимною розмовою митця із пригнобленою матір’ю (українською державою), у якій ще досі живуть революції, бунти і повстання; герой клянеться у своїй посмертній відданості Україні та готовий «пролитися крапелькою крові на її священному знамені».
Ідея: звеличення любові до України, ототожнення патріотичних почуттів із синівськими; заклик до співвітчизників плекати і захищати рідну землю.
Головні герої: ліричний герой.
Значення в літературі: вірш є сміливим навіть для періоду хрущовської «відлиги», оскільки Симоненко гордо говорить про свої патріотичні почуття; це пробуджувало національну свідомість молодих людей, а, отже, могло вилитися у невдоволення та навіть бунт проти радянської влади.
Особливості: розмір вірша – шестистопний ямб; належить до громадянської, патріотичної лірики; поезія написана у формі монологу до рідного краю.
Чому я маю прочитати цей твір: поезія є одним із найкращих зразків патріотичної лірики українських поетів в радянські часи.
Додатково: твір написаний у реалістичній стильовій манері.