Аналіз твору «Я (Романтика)» — Микола Хвильовий
«Я (Романтика)» – новела, написана Миколою Хвильовим у 1924 році.
Літературний рід: епос.
Жанр: психологічна новела.
Головне: герой перебуває в муках своєї совісті через те, що, маючи на меті високі ідеали, він змушений виносити вироки тисячам людей, серед яких опиниться його матір.
Ідея: зображення різниці між революційними ідеалами та жорстокою реальністю і методами їх досягнення; засудження фанатизму в діяльності.
Головні герої: Я – головний герой, чорний трибунал комуни: доктор Тагабат, дегенерат, Андрюша.
Значення в літературі: автор писав свої пізні твори в стилі реалізму, поступово відступивши від революційного пафосу. У його творах революція не підноситься, а зображується правдиво – з усіма проблемами та стражданнями.
Особливості: розповідь ведеться від першої особи (Я), яка поєднує в собі дві крайності: «Я – чекіст, але я і людина». Новела складається із ліричного заспіву та трьох частин.
Чому я маю прочитати цей твір: «Я (Романтика)» – перший твір, що описує проблему взаємозв'язку фанатизму та гуманності, порівнює значення певної величної ідеї та жертви, які необхідно зробити, для її досягнення.
Додатково: справжнє ім’я автора – Микола Григорович Фітільов. Твір присвячений «Цвітові яблуні» – новелі Михайла Коцюбинського.