Аналіз твору «Тіні забутих предків» — Михайло Коцюбинський


Рейтинг аналізу твору 5 на основі 2 голосів


«Тіні забутих предків» – твір українського письменника М. Коцюбинського, написаний у 1912 році. 

Літературний рід: епос.

Жанр: повість.

Головне: у творі показано побут гуцульського села наприкінці XIX- початку XX ст., традиції,вірування й світогляд людей. На фоні гірської природи Карпат розгортається історія Івана та Марічки; значну увагу приділено зображенню формування характеру, життю й смерті Івана.

Ідея: возвеличення природної гармонії, вірності й щирого кохання, засудження зради, дріб’язковості й безхдуховності.

Головні герої: Палійчук Іван, Гутенюк Марічка, їхні родини; Палагна – Іванова жінка; Юра – сусід Івана й Палагни, мольфар; фантастичні створіння (нявки, щезники, чугайстри).

Значення в літературі: твір є українською інтерпретацією мандрівного сюжету про двох молодих закоханих з ворогуючих родин, нагадує трагедію «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра.

Особливості: твір складається з декількох епізодів; оповідь зосереджується на внутрішньому конфлікті в душі Івана Палійчука.

Чому я маю прочитати цей твір: для поповнення знань про традиції та життя гуцулів, а також для ознайомлення з українським імпресіонізмом.

Додатково: автор написав «Тіні…» під враженням від перебування в селі Криворівня влітку 1910 року. 1964 – за твором знято однойменний фільм, режисер С. Параджанов.