Аналіз твору «Тарас Бульба» — Микола Гоголь


Рейтинг аналізу твору 3.88 на основі 171 голосів


«Тарас Бульба» – повість, опублікована у 1835 та 1842 роках у циклі «Миргород» українського письменника Миколи Гоголя.

Літературний рід: ліро-епос.

Жанр: історична повість.

Головне: Микола Гоголь описує життя запорозьких козаків, їхню боротьбу за незалежність та свободу українського народу XVI –XVII столітті на прикладі долі Тараса Бульби та його синів.

Ідея: звеличення українського козацтва, патріотизму, любові до Батьківщини. Уславлення єдності та братерства з метою досягнення спільної мети.

Головні герої: Тарас Бульба – козацький полковник, його сини, Остап та Андрій Бульбенки, запорозькі козаки; польська панночка – кохана Андрія, яка стала причиною зради меншого сина Вітчизні; татарка – служниця панночки; єврей Янкель, який повідомив про зраду Андрія; польський гетьман Потоцький, військо якого розгромив Бульба.

Значення в літературі: автор зображує живу, яскраву історію нашого народу, пишучи для російського читача. Досягнувши успіху в Росії, Гоголь відкриває канал інформації про Україну за кордоном. Вже у 1860 році в Англії могли читати про українських козаків та їх боротьбу проти поляків.

Особливості: зображення національного колориту; порушується проблематика стосунків батьків та дітей; твір пронизаний патріотичним пафосом.

Чому я маю прочитати цей твір: щоб дізнатися про тогочасний козацький устрій, побут, звичаї Запорозької Січі.

Додатково: корінний отаман Охрім Макуха став прообразом головного героя; як визнавав автор, найважливішим джерелом для написання повісті була українська народна пісня.