Аналіз твору «Страшні слова, коли вони мовчать» — Ліна Костенко
«Страшні слова, коли вони мовчать» — твір української письменниці Ліни Костенко.
Літературний рід: лірика.
Жанр: вірш.
Головне: твір є ліричним роздумом про мистецтво, роль слів і їхній вплив на долю людини. Описується також складне покликання поета: звичні для всіх фрази він мусить виразити так, як раніше нікому не вдавалось.
Ідея: уславлення поетичного мистецтва, його безсмертності й неповторності; возвеличення сили слів, осмислення їхньої ролі в житті людей.
Головні герої: поезія (слова), «хтось» (люди, митці).
Значення в літературі: твір вважається кульмінацією роздумів авторки про роль слів, глибинний сенс мистецтва. Вірш є зразком філософської лірики в українській літературі.
Особливості: твір написано п’ятистопним ямбом з перехресним римуванням. Композиційно він складається із трьох чотиривіршів.
Чому я маю прочитати цей твір: для ознайомлення з поезією українських митців-шістдесятників, а також із філософськими міркуваннями письменниці про життя й творчість.
Додатково: у вірші вжито оксюморон, епітети, метафори й антитези. Ці засоби підсилюють виразність твору. Належить до збірки «Неповторність» (1980 рік).