Аналіз твору «Сом» — Остап Вишня

Рейтинг аналізу твору — 4.08 на основі 13 голосів

«Сом» – усмішка, написана українським письменником Остапом Вишнею (Павлом Губенком), вперше була надрукована у журналі «Дніпро» з підзаголовком «З мисливських усмішок» у 1953 році.

Літературний рід: епос.

Жанр: усмішка.

Головне: твір побудований як розповідь діда Панаса своєму внукові про дивовижну річку Оскіл. Старий згадує, як з він з паном ловив величезного сома, що тоді водився у річці. Неймовірність історії підтверджується скептицизмом внукових запитань.

Ідея: за допомогою гумору прищепити дітям та дорослим любов до навколишнього середовища.

Головні герої: дід Панас, його онук, пан, сом, собака пана сертер-гордон Джой, рибалка.

Значення в літературі: твір не лише спонукає любити природу, але і є своєрідним спростуванням мисливських байок про фантастичних звірів та полювання.

Особливості: усмішка є поєднанням народного анекдоту та пейзажної лірики; композиційно твір складається з 4 частин: 1 - знайомство з річкою Оскіл; 2 -застереження діда про щодо сома; 3 - історія сома, що тягнув за собою моторний човен; 4 - правила ловлі великих сомів від старого Панаса.

Чому я маю прочитати цей твір: аби дізнатися, як народні небилиці втілюються у творчості українського письменника, адже лише людина з почуттям гумору може перевірити подібні «реальні історії» на правдивість.

Додатково: усмішка належить до циклу «Мисливські усмішки», серед яких відомими є «Як варити та їсти суп з дикої качки Т. Рильському», «Відкриття охоти», «Вальдшнеп» та інші.