Аналіз твору «Різдво» — Богдан-Ігор Антонич


Рейтинг аналізу твору 3.27 на основі 11 голосів


«Різдво» — твір українського письменника Богдана-Ігоря Антонича, написаний у 1934 році,належить до збірки «Три перстені».

Літературний рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Головне: у творі сюжет християнської містерії, переплетений з язичницькими елементами, розгортається в українському середовищі. Таким чином автор показує, що в духовності немає географічних меж, а християни з Лемківщини щиро радіють Різдву, як і віряни з Єрусалиму, наприклад.

Ідея: возвеличення таїнства Різдва Христового.

Головні герої: новонароджений Бог, Марія, лемки.

Значення в літературі: твір є яскравим прикладом філософської лірики; автор переніс Різдво Христове на свою батьківщину (Лемківщину), підкреслюючи важливість рідного краю.

Особливості: твір складається з двох чотиривіршів. Віршовий розмір — хорей.

Чому я маю прочитати цей твір: для ознайомлення з різдвяними традиціями лемків, зіставлення язичницьких і християнських мотивів в українській поезії.

Додатково: у творі лемки символізують біблійних трьох царів, а сани — ясла.