Аналіз твору «Наталка Полтавка» — Іван Котляревський


Рейтинг аналізу твору 4.67 на основі 3 голосів


«Наталка Полтавка» — п’єса, написана українським письменником Іваном Котляревським 1819 року.

Літературний рід: драма.

Жанр: соціально-побутова драма ( за визначенням Івана Котляревського – малоросійська опера).

Головне: дії відбуваються на Полтавщині; зображується життя, побут, традиції українських селян 19 століття; оспівується вірне кохання простих людей.

Ідея: засуджуються застарілі традиції, звичаї; возвеличується духовність простолюду.

Головні герої: сільська дівчина Наталка, її стара мати Горпина Терпелиха (вдова), далекий родич Терпелихи Микола, коханий Наталки Петро, возний Тетерваковський, виборний Макогоненко.

Значення в літературі: написання цього твору вважається початком нової української драматургії; вперше було зображено як ідеал дівчину з народу (новаторство Івана Котляревського).

Особливості: п’єса складається з двох дій; у тексті використано 19 пісень.

Чому я маю прочитати цей твір: для уявлення того, які звичаї панували між селянами у 19 столітті; зрозуміти, що доля знаходиться в твоїх руках, і тільки ти вирішуєш, яке майбутнє матимеш.

Додатково: вступна арія драми – «Віють вітри, віють буйні», автором якої є Маруся Чурай; використано один із варіантів пісні «Всякому місту – звичай і права…» як арія возного.