Аналіз твору «Мина Мазайло» — Микола Куліш

Рейтинг аналізу твору — 3.38 на основі 8 голосів

«Мина Мазайло» – комедія, написана українським письменником,представником покоління «розстріляного відродження» Миколою Кулішем 1929 року.

Літературний рід: драма.

Жанр: сатирична комедія («філологічний водевіль»).

Головне: події розгортаються в Харкові, зображується українізація й міщанство в Україні у 20-і роки XX століття.

Ідея: засуджується міщанство, негативні суспільні антиукраїнські явища.

Головні герої: службовець Мина Мазайло, дружина Килина (Мазайлиха), діти Рина і Мокій; дядько Тарас; Уля Розсоха (подруга Рини; змінила своє ставлення до української мови з байдужого на прихильне), Мотрона Розторгуєва (Курськ, т. Мотя); комсомольці: Тертика, Губа, Аренський; вчителька «правильних проізношеній» Баронова – Козино.

Значення в літературі: перший твір, у якому питання мови узято за основу конфлікту.

Особливості: складається з чотирьох дій; близький за тематикою до трагікомедії «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого; немає позитивних героїв; драму неможливо перекласти, тому що втрачається особливість, зміст, який хотів донести до нас автор.

Чому я маю прочитати цей твір: тому що це твір, який порушує проблеми актуальні як за життя автора, так і зараз.

Додатково: нове прізвище Мазайла – Мазєнін; Мокій хотів додати до прізвища колись втрачену частину «Квач» (Мазайло- Квач).