Аналіз твору «Моя автобіографія» — Остап Вишня


Рейтинг аналізу твору 3.72 на основі 18 голосів


«Моя автобіографія» – гумореска, написана українським письменником Остапом Вишнею (Павлом Губенком), вперше побачила світ як окреме надруковане видання у харківському видавництві «Кіноспілка» у 1927 році.

Літературний рід: епос.

Жанр: гумореска.

Головне: автобіографія - офіційний документ, у якому людина описує своє життя у хронологічній послідовності. Остап Вишня замість сухих фактів про рік закінчення школи чи місце роботи вказав найяскравіші дитячі спогади.

Ідея: за допомогою іронії та прихованої насмішки показати чинники, що нібито впливають на формування письменника.

Головні герої: ліричний герой (образ самого автора), його батько, мати, баба, бариня, вчитель Іван Максимович.

Значення в літературі: унікальна за стилем гумореска, що спростовує поширені у підручниках стереотипи про формування особистості українського письменника.

Особливості: у назві присутня тавтологія; є змішування ділового та художнього стилів; композицію умовно розділяють на 3 частини: 1 - народження, дитинство; 2 - навчання, юнацтво; 3 - робота, початок письменницької діяльності.

Чому я маю прочитати цей твір: для ознайомлення з унікальним способом гумористичного «знущання» над офіційним документом; дізнатися про нетипові історії з біографії Остапа Вишні.

Додатково: стверджують, що гумореску письменник написав за два дні – 15-16 березня, за іншою версією він завершив свій твір аж у 1955 році, за рік до смерті.