Аналіз твору «Мойсей» — Іван Франко


Рейтинг аналізу твору 4.5 на основі 4 голосів

«Мойсей» є філософською поемою Івана Франка. У центрі поеми не просто переосмислення біблійних персонажів, а й натяк на український народ, що також шукає свою «обітовану землю».

Літературний рід: ліро-епос.

Жанр: філософська поема.

Головне: сюжет зображує пошуки єврейським народом «обітованої землі», його зневіру; автор змальовує Мойсея, пророка, якого не сприйняв власний народ.

Ідея: заклик йти до кінця у пошуках кращого життя, ніколи не втрачати віру у світле майбутнє; засудження рабської психології.

Головні герої: ліричний герой, Мойсей, Єгошуа, Єгова (Бог), Авірон іДатан, єврейський народ, Азазель.

Значення в літературі: поема є визначним зразком неоромантизму.

Особливості: «Мойсей» складається з прологу і двадцяти пісень. Пролог написано ямбом, основна частина – анапестом. Всередині поеми міститься притча.

Чому я маю прочитати цей твір: для того, щоб ознайомитися з баченням Івана Франка біблійного сюжету; щоб прослідкувати аналогію з українським народом.

Додатково: поема була написана у 1905 році. На написання твору Івана Франка надихнула скульптура Мойсея у Римі, автором якої є Мікеланджело Буонаротті.