Аналіз твору «Мені тринадцятий минало» — Тарас Шевченко
«Мені тринадцятий минало» – це вірш, який у багато чому є автобіографічним, адже Тарасу Шевченку, як і ліричному герою, теж доводилося тяжко працювати на панщині та сумувати за своєю долею.
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Головне: у своєму вірші автор зображує хлопчика-кріпака, який радіє життю та пасе ягнят. Але раптом до нього приходить розуміння того, що він є звичайною сиротою і навіть ягнята йому не належать.
Ідея: уславлення вміння радіти життю, навіть коли важко; засудження кріпацького устрою суспільства, за якого людина знаходиться у пригнобленому стані та приречена бути нещасною.
Головні герої: відсутні.
Значення в літературі: «Мені тринадцятий минало» мав вплив не лише на літературу, але й на інші види мистецтва. Текст вірша було покладено на музику, його мотиви знайшли своє відображення в роботах скульпторів та художників.
Особливості: вірш умовно можна поділити на чотири частини за своїм сюжетом. Твір багатий на такі художні засоби, як епітети, метафори, риторичні оклики та запитання.
Чому я маю прочитати цей твір: щоб глибше зануритися у внутрішній світ звичайного кріпака; щоб на прикладі окремо взятого хлопчика проаналізувати загальну шкоду людям він панського пригноблення.
Додатково: «Мені тринадцятий минало» було написано у 1847 році.