Аналіз твору «Маруся Чурай» — Ліна Костенко

Рейтинг аналізу твору — 3.33 на основі 3 голосів

«Маруся Чурай» – роман у віршах, написаний українською поетесою Ліною Костенко, яка належить до покоління шістдесятників.

Літературний рід: ліро-епос.

Жанр: історичний роман у віршах (визначення Л. Костенко).

Головне: події відбуваються під час козаччини (XII ст.), в Полтаві, Києві; зображується нещасливе кохання Марусі та Грицька; показується роль митця в суспільстві, у долі народу.

Ідея: возвеличення патріотизму українців, незнищенність цієї нації; фатальні наслідки кохання, коли : «…моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі...», «…нерівня душ це гірше ніж майна...».

Головні герої: Маруся Чурай, Грицько Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, Галя Вишняківна, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, війт (суддя) Семен Горбань.

Значення в літературі: твір має надзвичайно багато проблем, які є актуальні сьогодні, і будуть актуальні завжди (нелегка роль митця; таємниця кохання;зіткнення духовного і матеріального; боротьба народу за Батьківщину).

Особливості: дев’ять розділів.

Чому я маю прочитати цей твір: тому що він надзвичайно цікавий, має велику мораль.

Додатково: роман «Маруся Чурай» схожий з «Лісовою піснею» Л. Українки; в основі твору — дві наскрізні взаємопов’язані сюжетні лінії: доля Марусі й доля України.