Аналіз твору «Intermezzo» — Михайло Коцюбинський

Рейтинг аналізу твору — 3.53 на основі 19 голосів

«Intermezzo» — це новела Михайла Коцюбинського, написана в напрямі імпресіонізму. Твір сповнений яскравих образів, які мають свою символіку і глибокий підтекст.

Літературний рід: епос.

Жанр: новела.

Головне: автор змальовує втому митця від міста, його пошуки натхнення у лоні природи.

Ідея: уславлення благодійного впливу природи на людину; заклик до пошуку гармонії з природою; піднесення ролі творчої особистості.

Головні герої: моя утома, ниви у червні, сонце, три білих вівчарки, зозуля, жайворонки, залізна рука города, людське горе.

Значення в літературі: новела «Intermezzo» є перлиною серед інших імпресіоністичних творів Михайла Коцюбинського.

Особливості: автор присвячує свою новелу кононівським полям. Кожна з трьох вівчарок уособлює певний прошарок суспільства. Пава – дворянство, Трепов – жандармерію і Оверко – селянство. Кульмінацією твору є зустріч ліричного героя з людиною. Новела написана у формі монологу.

Чому я маю прочитати цей твір: для того, щоб ознайомитися з напрямом імпресіонізму, знайти характерні риси цієї течії у представленій новелі.

Додатково:  новела «Intermezzo» була написана у 1908 році.