Аналіз твору «Дума про Марусю Богуславку» — народна творчість

Рейтинг аналізу твору — 3.84 на основі 112 голосів

«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).

Літературний рід: ліро-епос.

Жанр: дума.

Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, допомогла багатьом козакам утекти з неволі.

Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.

Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.

Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.

Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).

Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.

Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.