Аналіз твору «Блакитна Панна» — Микола Вороний

Рейтинг аналізу твору — 3.87 на основі 46 голосів

«Блакитна Панна» — твір українського письменника Миколи Вороного, написаний у 1912 році, належить до циклу поезій «Гротески».

Літературний рід: лірика.

Жанр: вірш.

Головне: у творі оспівується прихід весни в образі Блакитної Панни, а також через численні символи, зорові, слухові та запахові образи описується весняна природа.

Ідея: возвеличення могутньої, а водночас ніжної весни; гімн природі, молодості й натхненню; уславлення єдності всього живого з мистецтвом.

Головні герої: Блакитна Панна (весна), земля й природа (гори, гай, луги).

Значення в літературі: твір є яскравим прикладом символізму в українській літературі. Автор поєднав постійні епітети, характерні для фольклору, з урочистою біблійною лексикою, метафорами й мистецькими термінами.

Особливості: рядки твору розміщені як «сходинки», якими збігає навесні талий сніг (такий прийом характерний для поезії символізму). Автор використовує численні асонанси та алітерації, аби передати спів птахів, дзюркотіння струмків тощо. Віршовий розмір – ямб.

Чому я маю прочитати цей твір: для ознайомлення з модерністською поезією Розстріляного відродження.

Додатково: твір перегукується з віршем П.Тичини «Арфами, арфами…».