Твір у форматі ЗНО: «Добро завжди має перемагати зло. Але ж відомо, що будь-яка перемога пов'язана з насильством. Як добро має перемагати в нашому недоброму світі?»

+13

Добро і зло — вічна тема, яка обговорюється в кожному видатному творі, яка читається в кожному рядку і на кожній сторінці. Робити добро нас навчають ще з раннього дитинства, потім про це говорять у садочках і у школах. Тому приходить розуміння, що без добра, світ би просто не зміг повноцінно існувати. Та от парадоксальне питання: якщо добро завжди має перемагати зло, а будь-яка перемога пов’язана з насильством, то якою ціною добро все ж таки цю перемогу може отримати? Я вважаю, що справжнє добро (а ключове слово тут «справжнє») зі словом «насильство» пов’язати просто неможливо, адже всі добрі діла люди, зазвичай, роблять безкорисно, а справжні, щирі вчинки горя і бід просто не приносять. Тому я хочу сказати, що добро у нашому світі завжди має перемагати зло і весь негатив тільки з допомогою правди, віри у краще, чесності, справедливості і безкорисливості.

На користь моєї думки хочу навести кілька аргументів. По-перше, робити безкорисливі добрі справи готові тільки ті люди, які є морально і духовно дорослими, які сприймають допомогу іншому не як шанс отримати певну подяку, а як вияв природних людських почуттів. Саме у руках таких людей добро постає як світова зброя, але зброя не для організації конфліктів чи цілих воєн, а як зброя, яка винищує усе зло на своєму шляху, усю темну частину нашого недоброго світу.

Яскравим прикладом цього аргументу може слугувати життя католицької святої — блаженної мати Терези. Ця жінка вразила світ своєю добротою й умінням співчувати і співпереживати усім тим, хто цього потребує. Вона була першою, хто почав піклуватися про «про голодних, голих, бездомних, скалічених, сліпих, прокажених, усіх тих, хто для суспільства небажаний, про кого воно не піклується, про людей, що стали тягарем для громади й від яких усі відсахуються». Мати Тереза стала святою для всіх католиків, бо вона зуміла відмовитись від власного комфорту, зважилася витратити усе своє життя на покращення життя людей, від яких не просила жодної подяки і підтримки у свій бік. Її жертви вражають, а справа всього її життя поширилася по світу, і зараз цю ідею допомоги злиденним підтримують майже в кожному куточку світу. То чи не справжня це глобальна перемога добра, для досягнення якої насильство не використовувалось?..

По-друге, поняття «добра» дуже складне, і люди досить часто не хочуть чи то просто не вміють його сприймати. Особа, яка несе добро у світ, має бути завжди готовою до тих, хто не здатен цей дарунок адекватно прийняти. Добрими людьми нерідко користуються, їх часто зраджують і ображають. Тому бути добрим і дарувати добро надто складно, адже треба уміти пробачати, терпіти і дарувати іншим новий шанс, шанс на виправлення. Бо інколи тільки у такий спосіб можна показати світу, що таке істинне добро, тільки так можна донести його справжню суть і тим своїм прикладом все ж зламати злі настрої, стерти з лиця землі всюдисуще зло.

На згадку приходить головна героїня драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» Мавка. У драмі порушено низку проблем: людська зрада; справжнє кохання; добро і зло; стосунки батьків і дітей; людина і загадковий лісовий світ. Та все ж я хочу звернути вашу увагу на життя і страждання лісової Мавки. Дівчина була зраджена своїм коханим, знищена і роздавлена, але душа її була настільки чистою і недоторканою, а наміри добрими і людяними, що вона, заплющивши очі на зраду, благає свого дядька Лісовика перетворити коханого знову в людину. Мавка не має наміру помститися матері Лукаша чи Килині (хоча має таку можливість), а пробачає жінкам усе їхнє зло й образи. Думаю, що такі вчинки говорить самі за себе, саме вони навчають нас правильно сприймати світ, розуміти, як твориться у ньому добро.

Отже, добро має завжди, за будь-яких умов перемагати й нарешті знищити, стерти зло з білого світу. Але треба завжди пам’ятати, що добро — це сильна зброя, яка буде правильно працювати у руках людини, що готова до звершень, що готова до жертв і щирих, високоморальних вчинків.