Твір у форматі ЗНО: «Душа людини прагне до свободи»

+1

В усіх людей почуття, переживання, погляди на життя різні. Один прагне до свободи, а іншого все влаштовує навіть неволя. Хтось активно бореться задля досягнення мети, а когось дуже легко підкорити. Я впевнена, що душа кожної людини прагне до свободи, при бажанні, обов`язково досягне своєї мети.

Свою думку я можу обґрунтувати. По-перше, кожна людина, родина або ж ціла нація має певні мрії та цілі, однією з яких є свобода слова та дій. Якщо в це щиро вірити й боротися, то все обов`язково здійсниться. Звичайно, кожен прагне сам обирати як провести життя. Ніхто не хоче існувати в таких обставинах, які створила влада для своїх інтересів.

Не можу не згадати про волелюбний народ у поемі Тараса Григоровича Шевченка «Кавказ». Головною проблемою твору є загарбницька політика Російської імперії. Ця держава завжди прагнула завоювати все більше земель. Кавказький народ мріяв про незалежність від царату. Душі людей хотіли жити зі своїми звичаями та традиціями, на власних землях з рідними та близькими. Народ не міг погодитися з тим, що він має коритися зовсім іншій державі. Заради волі, спільної мети, люди об`єднувалися та боролися майже п`ятдесят років! Кавказці - дуже сильний народ. Люди не піддалися впливу Російської імперії. Багато смертей, каліцтв, утрат - усе це ціна свободи кавказців. Люди відвоювали в загарбників волю. Досить усім об`єднатися, боротися й обов`язково поборете! Я переконана, що народ упевнено, уміло досяг своєї мети.

По-друге, життя стає повноцінним, коли люди розуміють, що мають гарне здоров`я. Гроші не є тією річчю, що робить абсолютно всіх щасливими. Можна бути менш матеріально забезпеченим, але мати чудове самопочуття, щасливих рідних, близьких та друзів.

Яскравим прикладом може слугувати Леся Українка. Це дуже сильна, вольова, мужня жінка, котра багато пережила за свій недовгий вік. Ще в дитинстві дівчинка захворіла туберкульозом. Ця хвороба змусила Лесю відмовитися від багатьох своїх захоплень. Дівчинка чудово грала на фортепіано, вважала, що з неї був би неймовірний музикант. Увесь свій біль, сумування, розчарування Леся показала у вірші «До мого фортепіано». Ще багато творів поетеса написала, котрі присвятила музиці, наприклад, «Лісова пісня», «Мелодії», «Сім струн». Батьки боролися з хворобою Лесі як могли: часто возили дівчинку в Крим, та туберкульоз не відступав. У вірші «Contra spem spero!» Українка показує підняття духу та надії на те, що після чорної життєвої смуги буде біла. Поетеса впевнена, що все можна пережити, головне - знайти краплю надії, вірити в добро. Вона хоче жити попри все на світі. Поетеса хотіла свободи, вона ніяк не хотіла підкорятися хворобі. Туберкульоз забрав у неї змогу грати на фортепіано. Леся Українка - символ оптимізму, незламності, мужності.

Отже, ми переконалися, що, незважаючи на чиїсь зазіхання, заздрість, треба завжди боротися за своє майбутнє. Незважаючи на негаразди, що можуть трапитися в житті, не можна здаватися. Рано чи пізно добро переможе. Слід пам`ятати, що після чорної завжди слідує біла смуга, просто треба боротися за світле майбутнє.