Презентація "Декаданс"

-2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Декаданс"
Слайд #1
Теорія літератури. Декаданс
Зміст
1. Історія виникнення терміну
2. Головні представники
3. Декаданс і таланти
4. Декаданс сьогодні


Слайд #2
Історія виникнення терміну
Декаданс — загальна назва кризових явищ у мистецтві і культурі кінця XIX початку XX століть. Період декадансу позначений настроями безнадії, розчарування, занепадом життєвих сил, естетизмом.


Слайд #3
Декаданс як конкретно-історичний факт постав у другій половині XIX ст., зокрема у Франції, де вперше було застосовано цей термін на позначення нових художніх тенденцій, які заперечували позитивістські доктрини у мистецтві, ілюзорний академізм, жорсткі міметичні нормативи у творчій практиці тощо, трактовані як прояв «присмеркової доби», коли дійсність, втиснена у абсолютизовані схеми раціоналізму, втрачала свій зміст.


Слайд #4
Відтак митці закликалися до подолання кризової ситуації, до створення нових естетичних та етичних цінностей, які випливали б з основ тогочасної, ще досить молодої «філософії життя», яка реабілітувала не просто ірраціональні принципи, а й критерій єдності світу. В цьому аспекті представники Декадансу були близькі до символістів.


Слайд #5
Однак марно було б шукати чистого декадансу, значно продуктивніше вбачати його елементи у творчості конкретного письменника (естетизація потворного у Ш. Бодлера, естетизм в О. Вайльда, підкреслений індивідуалізм в А. Стріндберга, аморалізм у М. Арцибашева чи В. Винниченка та ін.).


Слайд #6
Накладання смислового значення декадансу на артистизм призвело до непорозуміння між І. Франком та В. Щуратом, котрий у статті «Літературні портрети. Іван Франко» відзначив високий естетичний рівень збірки «Зів'яле листя», але поет, вихований на принципах позитивізму, сприйняв таку оцінку як звинувачення у декадансі


Слайд #7
З критикою Декадансу виступали Л. Толстой, В. Короленко, Mаксим Горький, Г. Плеханов, В. Воровський; на Україні - I. Франко, Леся Українка, П. Грабовський, М. Лисенко, М. Мурашко та ін.


Слайд #8
у 1901 році М. Вороний, готуючи альманах “З-над хмар і з долин”, що вийшов у 1903 році в Одесі, звернувся через “Літературно-науковий вісник” до українських поетів з проханням надсилати свої твори, звертаючи увагу на їх естетичний бік. Вони, крім усього іншого, мають бути безтенденційними, філософськими, крізь які виднівся б хоч клаптик блакитного неба, що від віків манить нас своєю неосяжною красою, своєю таємничістю.


Слайд #9
У “Вступі” до поеми “Лісова ідилія”, присвяченій М. Вороному, Іван Франко показав декадентський характер цих закликів
Пустив ти слово різко, сміло,
Що в серці дивно защеміло:
“Пісень давайте нам, поети,
Без тенденційної прикмети,
Без соціального змагання,
Без усесвітнього страждання,
Без нарікання над юрбою,
Без гучних покликів до бою,
Без сварів мудреців і дурнів,
Без горожанських тих котрурнів”


Слайд #10
Ні, друже мій, не та година
Сучасна пісня – не перина,
Не гошпітальнеє лежання, -
Вона вся пристрасть і бажання,
І вся огонь, і вся тривога,
Вся боротьба і вся дорога,
Шукання, дослід і погоні
До мет, що мчать по небосклоні.


Слайд #11
Водночас слід обережно виводити філософські джерела декаденсу з «філософії життя», як, приміром, із теорії Ф.-В. Ніцше, котрий у своєму запереченні закостенілої офіційної моралі та здеградованого християнства апелював до сильної, здорової людини, розглядав своє вчення як протест проти загального занепаду культури та людства. На жаль, декаданс, керуючись такими ж настановами, мимоволі сам переймався хворобливими симптомами «кінця віку», що не могло не позначитися на творчості самих митців.


Слайд #12
Дослідники вважають декаданс в літературі перехідним етапом між романтизмом початку 19 століття і модернізмом початку 20 ст.
Виникнення терміну спонукало віднести до нього явища в мистецтві як в давній історії ( пізня література Римської імперії), так і деякі явища в мистецтві 20 століття ( поезія Йосипа Бродського).


Слайд #13
Головні представники
Ідею декадансу ведуть з 18 століття від письменника на ім'я Шарль Луї де Монтеск'є ( 1689-1755 )та письменника Дезіре Нісарда.Термін сподобався і був використаний уже в 19 столітті в несхвальному значенні проти письменника Віктора Гюго і представників романтизму в мистецтві Франції. Буржуазну публіку шокували і дратували полотна художників Жеріко, Делакруа чи революційні моменти в літературі Гюго. Несхвальний термін реакційної французької критики перестав вважатися несхвальним у нового покоління літераторів-романтиків( Теофіль Готьє, Шарль Бодлер ), які використали термін декаданс як ознаку честі, своєї відокремленості від буржуазного «банального прогресу».


Слайд #14
Декаданс зачепив як літераторів, так і художників.
До кола декадентів в образотворчому мистецтві Західної Європи і Росії відносять:
Арнольда Бекліна
Макса Клінгера
частково Михайло Врубель
частково Борисов-Мусатов
Обрі Бердслі
Гюстава Моро
Франса фон Штука
Едварда Мунка


Слайд #15
Борисов-Мусатов
Надія Станюкович, 1903 р


Слайд #16
Письменниками декадентами були:
Оскар Уайльд (1854-1900, Британія)
Поль Верлен (1844-1896,Франція)
Шарль Бодлер (1821-1867,Франція)
Моріс Метерлінк (1862-1949, Бельгія)
Жоріс-Карл Гюйсманс (1848-1907,Франція)
Марія Кореллі (1855-1924, Британія)
Сологуб Федір Кузьмич(1863-1927, Росія)
Мережковський Дмитро Сергійович(1865-1941,Росія)
Зінаїда Гіппіус (1869-1945, Росія)
Бальмонт Костянтин Дмитрович(1867-1942, Росія)
Добролюбов Олександр Михайлович (1876-1945 ?, Росія)
Станіслав Пшибишевський (1868-1927,Польща)


Слайд #17
Константин Бальмонт
Я ненавижу человечество,
Я от него бегу спеша. Мое единое отечество — Моя пустынная душа. С людьми скучаю до чрезмерности, Одно и то же вижу в них. Желаю случая, неверности, Влюблен в движение и в стих. О, как люблю, люблю случайности, Внезапно взятый поцелуй, И весь восторг — до сладкой крайности, И стих, в котором пенье струй.


Слайд #18
Почесне, але пусте поховання поета декадента Шарля Бодлера на цвинтарі Монпарнас.


Слайд #19
В українській літературі декадентство відбилося в творах В. Винниченка, О. Луцького, В. Пачовського та ін. Письменники-декаденти групувалися навколо львівського видавництва " Молода муза" та київського журналу "Українська хата" (1909-14).


Слайд #20
Декаданс і таланти
Декаданс як мистецьке явище був складним і насиченим протиріччями. Він так і не склався в єдину течію.Як точно помітив один критик, мистецтво декадансу ніяк не є мистецтвом енергії чи юності. Однак занепадницькі настрої, естетизм, аморалізм, стилізації і туга по так званим «золотим епохам» в минулому не виключали створення високохудожніх і талановитих творів. Невдоволення буржуазною дійсністю, «банальним прогресом», культом наживи дикого капіталізму вело до відкриття нових обріїв в культурі, в її формальних чи змістовних складових.


Слайд #21
Твори декадента Оскара Уайльда високо поціновував Бернард Шоу(1856-1950), який не був декадентом і не мав особистої приязні до Уайльда.


Слайд #22
Макс Клінгер зробив спробу підняти рівень своїх гравюр до високого рівня сучасної йому музики в нотних виданнях.І ці спроби були досить вдалими.


Слайд #23
Макс Клінгер. До видання нот Брамс. Фантазія.


Слайд #24
Надзвичайний індивідуалізм художньої манери Обрі Бердслі і здатність до віртуозних стилізацій зробили графічні твори художника шедеврами. Але їх штучний характер лише підкреслює відірваність від натури.
Картини і графічні твори Врубеля вже наприкінці життя художника визнали зразковими.


Слайд #25
Костянтин Сомов
Автопортрет


Слайд #26
К. Сомов
Арлекін і смерть,1907


Слайд #27
К. Сомов.
Арлекін і дама,1921р


Слайд #28
Декаданс сьогодні


Слайд #29


Слайд #30
ОСОБЫЙ МИР ДЛЯ ОСОБЫХ ЛЮДЕЙ
"Бархатное подполье" - художественное сообщество, к которому примыкают музыканты, художники, модельеры, танцоры... в своем творчестве наследующих традиции декаданса,
эстетизма,


Слайд #31
Культурное пространство «Бархатного подполья» весьма обширно:
от поэзии французского символизма до Александра Вертинского, от Серебряного века до глэм-рока и готики, от советских стиляг до куртуазных маньеристов.


Слайд #32
Автор и арт-директор фестиваля — журналист, музыкант, лидер группы Бостонское чаепитие Владимир Преображенский. Фестиваль проводится ежегодно, в Москве, начиная с 2005 года.


Слайд #33
Кроме музыки на фестивале прошли показы одежды и поэтические чтения. Среди приглашенной публики были и известные актрисы, и фамильные аристократы, и политики… кого только не привлек эпатажный и элитарный декаданс. Очень удачной идеей стало оформление чилаута в виде гадательного салона, где среди свечей и ароматов восточных благовоний гадалки раскидывали таро и предсказывали судьбы гостей.


Слайд #34
...это мир изысканных вещей, тонких ощущений, мир изящества и экзотики, мир капризный и таинственный, с толикой манерности, подчеркнутого аристократизма и здоровой иронии.


Слайд #35


Слайд #36
Группа "БОСТОНСКОЕ ЧАЕПИТИЕ" - одна из самых непредсказуемых столичных рок-формаций. Гремучая смесь арт-рока, джаза, романса, готики, дополненная театральной подачей.


Слайд #37


Слайд #38
Театрализованный показ авторской одежды
Образы темного зазеркалья, стиль, в котором ноты изысканного упадка переплетаются с восточными мотивами, а подчеркнутая театральность граничит с эпатажем.


Слайд #39


Слайд #40
Характерні для Декадансу занепадницькі тенденції згодом виявилися в різних модерністських течіях у літературі та мистецтві.