Презентація "Ліна Костенко"

+1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Ліна Костенко"
Слайд #1
Ліна Василівна Костенко
19 березня 1930 (83 роки)


Слайд #2
Ліна Василівна Костенко (19 березня 1930, Ржищів, Київська область) — українська письменниця-шістдесятниця, поетеса. Мати Оксани Пахльовської. Лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994).


Слайд #3
Народилась у родині вчителів.
У 1936 році родина перебралась із Ржищева до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу.
Після закінчення середньої школи навчалася в Київському педагогічному інституті, а згодом — у Московському літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році.


Слайд #4
Початок
Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958) викликали інтерес читача й критики, а збірка «Мандрівки серця» (1961) не лише закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я поміж визначних майстрів української поезії.


Слайд #5
«Шістдесятник»
Була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на межі 1950—1960-х років. Період так званих «шістдесятників» створив новітні стилі в українській літературі, змусив творити щось нове, атипове, щось авангардне, але, як і завше, безжальне та максимально критичне щодо влади та тодішнього режиму.


Слайд #6
1963 — зняли з друку книжку віршів Л. Костенко «Зоряний інтеґрал», книжку «Княжа гора» зняли з верстки.
У ці роки вірші Л. Костенко публікували журнали в Чехословаччині, газети в Польщі, і лише зрідка — в Україні. Її вірші ходили в «самвидаві».
1965 — Л. Костенко підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції. Була присутня на суді над М. Осадчим і М. Зваричевською у Львові.


Слайд #7
Травень 1966 — у Спілці письменників України, де таврували «націоналістичних відщепенців».
1968 — написала листи на захист В. Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна». Після цього ім'я Л. Костенко в радянській пресі довгі роки не згадувалося. Вона працювала «в шухляду».
1973 — потрапила до «чорних списків», складених секретарем ЦК КПУ з ідеології В. Маланчуком.


Слайд #8
Творчий доробок
У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок:
«Над берегами вічної ріки» (1977),
«Неповторність» (1980),
«Сад нетанучих скульптур» (1987),
роману у віршах «Маруся Чурай» (1979,Шевченківська премія 1987),
поеми «Берестечко» (1999, 2010).
2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним з лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році.


Слайд #9
Твори
Видання
«Проміння землі» (1957)
«Вітрила» (1958)
«Мандрівки серця» (1961)
«Зоряний інтеграл» (1963, набір «розсипано»)
«Княжа гора» (1972, збірка не вийшла через заборону з боку радянської цензури) «Над берегами вічної ріки» (1977)
«Маруся Чурай» (1979)
«Неповнорність» (1980)
«Сад нетанучих скульптур» (1987)
«Бузиновий цар» (1987) — для дітей
«Вибране» (1987)
«Інкрустації» (1994, видання італійською мовою, відзначене премією Петрарки)
«Берестечко» (1999, перевидання 2010)
«Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала», лекція в Києво-Могилянській академії (1999)
«Гіацинтове сонце» (2010, вибране)
«Записки українського самашедшого» (2010)
«Річка Геракліта» (2011, вибране, а також нові вірші)
«Мадонна перехресть» (2011, нові, а також раніше не друковані поезії різних років)


Слайд #10
Твори
Романи
Маруся Чурай, роман у віршах
«Записки українського самашедшого» (Київ, А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2010)
Поеми
Берестечко
Дума про братів Неазовських
Скіфська одіссея
Сніг у Флоренції
Поезії
«Вже почалось, мабуть, майбутнє…»
Віяло мадам Полетики
«Життя іде, і все без коректур…»
«На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки…»
«Моя любове! Я перед тобою…»
«Мій перший вірш написаний в окопі…»
«Очима ти сказав мені: люблю…»
Пастораль ХХ сторіччя
Пелюстки старовинного романсу
Пісенька з варіаціями
«Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить…»
«Розкажу тобі думку таємну…»
Світлий сонет
«Старенька жінко, Магдо чи Луїзо!…»
«Тут обелісків ціла рота…»
Українське Альфреско
«Умирають майстри…»
«Хай буде легко. Дотиком пера…»
«Чекаю дня, коли тобі скажу…»


Слайд #11
2010 року вийшов перший роман Л. Костенко — «Записки українського самашедшого». Роман викликав великий ажіотаж і тимчасову його нестачу в книгарнях, що привело до появи піратських передруків. Станом на червень 2011 року загальний офіційний тираж роману становив 80 тисяч.


Слайд #12
У лютому 2011 року вийшла поетична збірка Л.Костенко «Річка Геракліта», куди ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій.


Слайд #13
Сім'я
Чоловіки:
Єжи-Ян Пахльовський (1930–2012), польський письменник, однокурсник Л.Костенко під час навчання у Московському літературному інституті імені О. М. Горького
Цвіркунов Василь Васильович, керівник Київської кіностудії імені Довженка у 1960-х рр.
Цвіркунов Василь Васильович
Єжи-Ян Пахльовський


Слайд #14
Діти:
Пахльовська Оксана Єжи-Янівна, культуролог
Цвіркунов Василь Васильович-молодший (народився 28 травня 1969 року), програміст


Слайд #15
Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.
Відмовилась від звання Героя України.


Слайд #16
Відзнаки
Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1987, за роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність»)
Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О.Теліги (2000).
Нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (березень 2000).
Відмовилась від звання Героя України, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!»
Відзнака «Золотий письменник України», 2012.
В листопаді 2013 року УГКЦ нагородила Ліну Костенко, Редлиха Шимона та Зеновію Кушпету третьою щорічною відзнакою імені блаженного священномученика


Слайд #17
Театральні постанови за творами
Харківський Театр "P.S." випустив дві вистави за творами Ліни Костенко:
«Горохове плем'я», поетична вистава за поезіями Ліни Костенко та Олени Теліги
«Циганська Муза», драматична поема, прем'єра вистави відбулася 15 березня 2010 року