Презентація "Заньковецька Марія Костянтинівна"

+3
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Заньковецька Марія Костянтинівна"
Слайд #1
Заньковецька Марія Костянтинівна(1854 – 1934)


Слайд #2
Слово народу
“У плеяді корифеїв української сцени Ваш талант сяяв таким яскравим сяйвом і так із сцени освітлював глядачам правду і кривду життя, що захоплював їх до найвищого екстазу, а ті утиски і пригнічення українського театру, культури і письменництва, які чинились царським режимом, блякли в промінні Вашого генія.” – так казав народ про видатну актрису


Слайд #3
Дитинство
Відома актриса народилася 4 серпня 1854 року у с.Заньки. Справжнє прізвище —Адасовська. Вона взяла цей псевдонім на згадку про щасливе дитинство в рідному селі.
Зростала у багатодітній родині дворянина Костянтина Костянтиновича Адасовського та міщанки Марії Василівни Нефедової.
1876 — вийшла на сцену ніжинського театру. До кінця свого життя не поривала зв'язків з театральним мистецтвом. У Ніжині вона мала свій будинок, який зберігся до нашого часу.


Слайд #4
Роль театру в житті актриси
27 жовтня 1882 р. — у міському театрі  Кіровограда під орудою Марка Кропивницького розпочався творчий шлях видатної української актриси. Вперше на професійній сцені вона зіграла роль Наталки («Наталка Полтавка») Івана Котляревського.
Пізніше Марія Заньковецька працювала в найпопулярніших українських трупах Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського, Івана Карпенка-Карого.


Слайд #5
Життя на сцені
З року в рік зростала майстерність Марії Костянтинівни як драматичної актриси. В її репертуарі більше 30 ролей на сцені. Це переважно драматично-героїчні персонажі. Актриса створювала образи, проникнуті справжнім драматизмом і запальною комедійністю. Вона уславляла своєю грою звичайних простих людей, розкриваючи безмежність їхніх душ. Маючи чудовий голос — драматичне сопрано, незрівнянно виконувала у спектаклях українські народні пісні.


Слайд #6
Театральні роботи
Уляна — «Сватання на Гончарівці»
Галя — «Назар Стодоля»
Харитина — «Наймичка»
Пріська — «По ревізії
Тетяна — «Тетяна Рєпіна»
Також грала Наталку в кінофільмі «Наталка Полтавка»(1909), матір в «Остапі Бандурі» (1923).


Слайд #7
Пам'ять
• Ім‘ям Заньковецької названо Український драматичний театр у Львові.
• У Києві в одному зі скверів встановлено пам'ятник актрисі.
• У Києві, Одесі, Ужгороді, Чернігові та Ніжині її ім'ям названі вулиці.
• У 1960 році створено меморіальний музей-квартира в Києві, а в 1964 році - музей у селі Заньки.