Презентація "Іван Нечуй-Левицький"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Іван Нечуй-Левицький"
Слайд #1
Іван Нечуй-Левицький
(творчість)
Робота
учениці 10 класу
Лисяної Валерії


Слайд #2
Іван Семенович Нечуй-Левицький
13 (25) листопада 1838
2(15) квітня 1918 (79 років)
Дата народження
Дата смерті


Слайд #3
Своєрідність стилю Нечуя-Левицького полягає в тонкому поєднанні реалістичної конкретності описів, великої уваги до деталей портретів та особистісних характеристик, побуту, праці, особливостей мови та поведінки персонажів із живописною образністю, емоційністю, тяжінням до яскравих епітетів: Усе це разом ставить твори українського прозаїка в один ряд з творами кращих тогочасних російських та західноєвропейських письменників і виводить українське письменство за межі побутовизму та етнографізму минулої, дошевченківської доби.
Іван Левицький під час навчання в Київській духовній академії (1861–1865)


Слайд #4
У повісті «Кайдашева сім'я» яскраво постають сцени з життя села Семигори. Автор майстерно розкриває психологію дійових осіб у комічному діалозі між Карпом і Лавріном, у сценах сутичок, що відбуваються між свекрухою та Мотрею. Тут найповніше проявляються риси індивідуалізму, дрібновласницької психології, що робили нестерпним життя селянства.


Слайд #5
Однією з питомих рис творчого стилю письменника є його тонкий гумор у так званих антиклерикальних творах. У них, особливо в «Афояському пройдисвіті» , він виявляє близькість своїх поглядів до гоголівських, до естетики української байки Григорія Сковороди та Євгена Гребінки. Його сміх і сатира зумовлені життєвими конфліктами й ніколи не мали на меті образу гідності людини, а навпаки, вселяли оптимізм і надію на краще життя.


Слайд #6
Мова творів письменника — переважно буденна мова українського простолюддя, проста, без сліду афектації, але проте багата, колоритна і повна тої природної грації, якою вона визначається в устах людей з багатим життєвим досвідом.


Слайд #7
Повісті та казки


Слайд #8
«Дві солдатки»
(1868, київське видання, 1882)
«Рибалка Панас Круть» (1868, один з кращих творів Левицького; київські видання, 1874 і 1887);
«Причепа» (1869);


Слайд #9
«Запорожці» (1873, київське видання, 1874);
«Хмари» (Київ, 1874);
«Не можна бабі Парасці втриматися на селі» (1874);


Слайд #10
«Благословіть бабі Палажці раптово померти» (1875);
«Бідний думкою багатіє» (фантазія, в галицькій «Правді», 1875);
«Микола Джеря» (1878, надрукований у київському альманасі «Рада», 1883);


Слайд #11
«Рада», 1883);
«Сім'я Кайдаша» (1879, київське видання, 1887);
«Бурлачка» (Київ, 1881);
«Приятелі» (Київ, 1881);


Слайд #12
«Старосвітські батюшки та матушки» (в «Киевская старина», 1884 і 1885);
«Невинна» (у збірнику «Степ», 1886);
«Два брати» (1887, галицьке видання);


Слайд #13
«У концерті» (Галиць.
«Зоря», 1887, VIII);
«Чортова спокуса» (Київ, 1889);
«Зниклі» (Галиць.
«Правда», 1888, I);


Слайд #14
« Афонський пройдисвіт» (ib., 1890, II)
«Над Чорним морем» (в Галиць. «Зоре», 1890).


Слайд #15
Драми


Слайд #16
«Маруся Богуславка» (Київ, 1875);
«На Кожум'яках» (Київ, 1875; перероблена М. Старицьким в комедію «За двома зайцями»)
«Голодному й опеньки м'ясо» (Київ, 1886);
«В диму та полум'ї» (1911).


Слайд #17
Популярно-історичні статті та романи


Слайд #18
«Унія і Петро Могила» (1876); «Перші київські князі» (1876); «Татари і Литва на Україні» (1876); «Богдан Хмельницький»; «Гетьман Іван Виговський» (1895); «Князь Єремія Вишневецький» (1897).


Слайд #19
Роботи історико-літературні та інші


Слайд #20
«Криве дзеркало української мови» Київ, 1912;
«Сучасна журнальна мова на Україні» Київ, 1907;
«Сучасне літературний напрям»Львів, 1878, 1884;


Слайд #21