Презентація "Тарас Григорович Шевченко"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Тарас Григорович Шевченко"
Слайд #1
Тарас Шевченко – видатний український художник художник
Тарас Шевченко – видатний український художник


Слайд #2
Дата народження:
25 лютого (9 березня) 1814
Місце народження:
Моринці, Київська губернія(нині Черкаська область,Україна)
Дата смерті:
26 лютого (10 березня) 1861(47 років)
Місце смерті:
Санкт-Петербург (ниніРосійська Федерація)
Національність:
українець
Громадянство:
  Російська імперія
Мова творів:
українська, російська
Рід діяльності:
художник (живописець, гравер), поет, прозаїк, драматург, громадський діяч
Основні данні


Слайд #3
Тарас Григорович Шевченко – видатний український письменник та поет, чия творчість зробила його не багато не мало, а символом українського народу та однією з головних колон, на якій тримається вся наша українська культура. Так, всі ми з вами ще із шкільної лавки добре знаємо Шевченка саме як письменника, поета, та от трошки призабули про те, що Тарас Григорович був не лишень геніальним письменником, а і не менш геніальним художником.


Слайд #4
Художня спадщина 
Художня спадщина Тараса величезна – збереглось 835 творів, картин, портретів, гравюр на різні теми, написані протягом різних періодів життя великого Кобзаря. Ще понад 270 художніх творів вважаються втраченими, нажаль. 


Слайд #5
Потяг до живопису та малювання у Шевченка був з самих ранніх років його життя, ще будучи зовсім маленьким Тарас любив розмальовувати крейдою стіни хати, стіл, лавки, різними дивними чудернацькими візерунками, також з насолодою малював людей, тварин, пейзажі. Якось намалював п’яного дяка Богорського, в якого перебував на вихованні з 13 років, після смерті своїх батьків. Дяк образився на свій портрет і покарав юного художника. Згодом Шевченко втікає від дяка-самодура, а оскільки тяга до живопису перетворилась на незгасну пристрасть, Тарас цілеспрямовано шукає у навколишніх селах вчителя-маляра. І знаходить – спершу стає учнем диякона Ефремова, а згодом вчиться малярству ще в багатьох різних майстрів.


Слайд #6
У 1828 році Шевченко стає наймитом Павла Енгельгарда. Павло Енгельгард запримітив талановитого хлопця і вирішив зробити з нього свого придворного живописця (тоді то було модно) і спершу взяв його з собою у мандрівку до Вільно, де Шевченко ймовірно навчався у професора малювання Віленського Університету Рустемеса.
Одна з картин того періоду – «Погруддя жінки», написана простим олівцем у 1830 році, Тарасу тоді було всього 16 років. Можливо ця гарна мрійлива панянка на картині була одною з його муз, хто зна…


Слайд #7
У 1831 році Енгельгард разом із Шевченком переїздить до Санкт-Петербургу, тогочасну мистецьку та культурну Мекку Російської імперії. У Петербурзі талановитого хлопця помічають видатні російські художники Карл Брюллов та Василь Жуковський, які спільними зусиллями викупляють Тараса із кріпацтва та сприяють його вступу до Петербурзької академії мистецтв, а Карл Брюллов стає вчителем та наставником юного художника.
У майстерні Карла Брюллова відбувається його подальше мистецьке формування. В цей період Тарас знайомиться із творчістю відомих майстрів світового живопису: Рембрандтом, Рубенсом, Ван-Дейком, Веласкесом. А одною з заповітних Шевченкових мрій, якій так і не вдалось здійснитись було відвідати Італію та познайомитись із великим італійським мистецтвом епохи ренесансу. Шевченко закінчує академію мистецтв одним з кращих студентів, а його художні твори то і діло отримують різні премії та винагороди.
(Детальніше про Т. Шевченка)


Слайд #8
«Странное, однако ж, это всемогущее призвание. Я хорошо знал, что живопись – моя будущая профессия, мой насущный хлеб. И вместо того, чтобы изучить её глубокие таинства, и ещё под руководством такого учителя, каков был бессмертный Брюллов, я сочинял стихи, за которые мне никто ни гроша не заплатил и которые, наконец, лишили меня свободы, и которые, несмотря на всемогущее бесчисленное запрещение, я все-таки втихомолку кропаю»
(Із щоденника, 1 липня 1857р.)

(Джерело)


Слайд #9
«Катерина» – одна з найцікавіших картин Шевченка, написана олією у 1840 році. Картина дуже символічна, у формі образів автор передає ті почуття, які неначе хвилі здіймались у його серці. Босонога дівчина на центрі картини, символізує страждаючий український народ, російський солдат на коні – самодержавну російську монархію, що пригнічує Україну, селянин, який сидись на землі (чимось схожий на козака Мамая) втілює собою вільне минуле, прагнення до якого наскрізь пронизує як літературну, так і художню творчість Тараса.


Слайд #10
У 1843 році Тарас покидає Петербург та відправляється у свою мандрівку Україною під час якої малює низку гарних картин :
Костел у Києві, 1846 рік.
Церква всіх святих у Києво-Печерській Лаврі


Слайд #11
“Вдовина хата на Україні”
Почаївська лавра,
1846


Слайд #12
Будинок І.Котляревського в Полтаві, 1845
Пожежа в степу. 1848


Слайд #13
Шевченкова серія автопортретів - справжнє багатство, своєрідний психологічний самоаналіз, в якому художник передав свій настрій, думки, переживання за два десятиліття: від романтичного юнака, якого одухотворяла воля, до збагаченої досвідом, але вже хворої, виснаженої людини.
Таким він був, таким він бачив сам себе...
1847
1840
1847
(Джерело)


Слайд #14
Галерея Тараса Шевченка
Портрет Х.М.Маевской1843, холст, масло, музей Т.Г. Шевченко


Слайд #15


Слайд #16
Форт Кара-Бутак1848, бумага, акварель


Слайд #17
Портрет Г.И. Закревской1843, холст, масло


Слайд #18
Лунная ночь1848-49, бумага, акварель


Слайд #19
«Шхуны у форта Кос - Арал»бумага, акварель


Слайд #20
«Мария» Иллюстрация к "Полтаве" Пушкина А.С. 1840 г., акварель


Слайд #21
Він був селянський син і став князем в царстві духа. Він був кріпак і став великою силою в громаді людських культур. Він був простак і відкрив професорам і вченим новіші і свобідніші степені.
Доля переслідувала його ціле життя та не покрила іржею золота його душі, не обернула його любові до людства в ненависть, ані його віри – в розпуку.
І. Франко


Слайд #22
Презентацію підготувала
Учениця 10-А класу
КЗШ №117
Лаба Мадіна
Учитель: Хрущ Олександра Михайлівна