Презентація "Іван Карпенко – Карий"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Іван Карпенко – Карий"
Слайд #1
Іван Карпенко – Карий. Життєвий і творчий шлях.
Робота
учениці 10 класу
Домажирської ЗОШ
Гусак Христини


Слайд #2
Біографія
Іван Карпе́нко-Ка́рий (справжнє прізвище — Тобілевич; *17 (29) вересня 1845, с. Арсенівка, Бобринецького повіту Херсонської губернії, тепер Новомиргородський район, Кіровоградська область — † 2 (15) вересня1907, Берлін) — український письменник, драматург, актор, ерудит, брат Миколи Садовського та Панаса Саксаганського. На його честь названо Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого


Слайд #3
Іван Карпович Тобілевич
Справжнє ім'я — Іван Карпович Тобілевич (псевдонім «Карпенко-Карий» поєднує в собі ім'я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого — героя п'єси Т.Шевченка «Назар Стодоля»).
Народився в родині зубожілого дрібного шляхтича, управителя поміщицького маєтку.
Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, з 1859 р. працював писарчуком станового приставу в містечку Мала Виска, пізніше — канцеляристом міської управи.
1890 — вступив до товариства українських артистів, написав комедію «Сто тисяч».
1897 — склав записку до з'їзду сценічних діячів у Москві, присвячену переслідуванню українського театру, яку з трибуни з'їзду виголосив Панас Саксаганський.
1899 — написав історичну трагедію «Сава Чалий», присвячену подіям гайдамаччини 18 століття.
1900–1904 — створив власну трупу, написав п'єси «Хазяїн», «Суєта», «Житейське море».
1906 — захворів, залишив сцену й виїхав на лікування до Берліна. 15 вересня 1907 року Карпенко-Карий помер після тяжкої хвороби у Берліні, куди їздив на лікування; поховано його на хуторі


Слайд #4
Театр “ Корифеїв “
Яскравою сторінкою в історії української культури XIX ст. є професійний український театр корифеїв(Корифей — заспівувач, зачинатель; найвидатніший з перших діячів у якійсь галузі науки, мистецтва, літератури), куди входила ціла плеяда талановитих майстрів сцени, зокрема Іван Тобілевич. Важливу роль у театрі корифеїв відіграла родина Тобілевичів, яка дала світові неперевершених драматургів, акторів, організаторів професійних театральних труп (колективів). З 1864 року, Іван Тобілевич активно включився в театральний рух. Він засновує драматичний гурток, до якого запрошує Марка Кропивницького, ставить вистави українською мовою.


Слайд #5
П’єси
Усього І. Карпенко-Карий написав 18 п'єс:
Бурлака (1883)
Безталанна (1884)
Бондарівна (1884)
Розумний і дурень (1885)
Наймичка (1885)
Мартин Боруля (1886)
Гроші (1889)
Сто тисяч (1889)
Батькова казка (1892)
Паливода XVIII століття (1893)
Лиха іскра поле спалить і сама щезне (1895)
Понад Дніпром (1897)
Чумаки (1897)
Сава Чалий (1899)
Хазяїн (1900)
Гандзя (1902)
Суета (1903)
Житейськеє море (1904). Усі вони були надзвичайно цікавими та повчальними.


Слайд #6
П'єса “ Хазяїн “
Хазяїн — соціальна комедія Івана Карпенка-Карого, написана в 1900 році. У ній драматург висвітлює явище становлення нової селянської української буржуазії в кінці 19 ст. Автор характеризував п'єсу, як злу сатиру на людську любов до стяжання без жодної іншої мети.
Карпенко-Карий виношував образи сільського мільйонера Терентія Пузиря та його оточення понад 10 років, з часу написання п'єси «Сто тисяч». Роботу над твором він завершив весною 1900 на хуторі Надія, названому так на честь першої дружини, Надії Тарковської. Прообразами головного героя п'єси, Терентія Пузиря, були українські підприємці на зразок Терещенків таХаритоненків, становлення яких відбувалося в умовах розвитку капіталізму в тодішній Російській імперії і на території України, зокрема.
Через образ Терентія Пузиря, вихідця з селян, який швидко розбагатів, скуповуючи землі, Карпенко-Карий проводить основну ідею твору — моральне звиродніння стяжателя, для якого зиск понад все, і який не зупиняється перед жодними аферами, лише б помножити свої статки.
Фінал п'єси водночас гротескний і трагічний — «пузир» лопнув — Терентій Пузир помирає від розриву нирки.
У сатиричній комедії «Хазяїн» Карпенко-Карий не тільки викрив потворні явища капіталістичної дійсності, а й висміяв моральне убозтво глитаїв, які в гонитві за наживою втрачають людську подобу, стають огидними і жалюгідними хижаками.


Слайд #7
Головні герої комедії
* Терентій Гаврилович Пузир( хазяїн мільйонер)
* Марія Івановна
* Соня
* Феноген
* Маюфес
* Павлина
Зеленський
* Ліхтаренко
* Куртц
* Петро петрович Золотницький
* Калинович
* Зозуля
* Харитон
* Петро
*Демян


Слайд #8


Слайд #9

Дякую за увагу!!!!*)