Презентація "Панас мирний"

+5
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Панас мирний"
Слайд #1


Слайд #2
Панас Якович Рудченко
народився 13 травня 1849 році в
м. Миргороді на Полтавщині в родині бухгалтера повітового скарбництва


Слайд #3
З дитинства захоплювався чарівним світом народних пісень, казок, легенд, які розповідала йому бабуся Оришка


Слайд #4
Навчався в початкових школах Миргорода та Гадяча (щороку відзначався похвальними листами за сумлінне навчання)


Слайд #5

Вчителі радили батькові далі вчити здібного школяра в гімназії, а згодом і в університеті.

Однак батько послав сина в чотирнадцятирічному віці «на власний хліб». Так з раннього віку і до останніх днів життя довелося Панасові Рудченку тягнути лямку чиновницької служби.


Слайд #6
З 1863 року розпочинає служити в канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода.
Одноманітна й нецікава робота стає тягарем для Панаса Яковича, і він починає захоплюватися творами Т.Шевченка, В.Шекспіра, російських класиків XIX століття
Саме на цей час припадають перші спроби пера


Слайд #7
Брат Іван допоміг опублікувати зразки усної народної творчості, що зібрав
Панас Якович Рудченко.
«Народні південноруськи казки» (1869, 1870)
«Чумацькі народні пісні» (1874)


Слайд #8
Уперше твори Панаса Мирного побачили світ на початку 70 років 19 століття. Під цим псевдонімом був підписаний вірш «Україні», опублікований у Львівському журналі «Правда» (1872).


Слайд #9
Тоді ж у цьому журналі Мирний надрукував оповідання «Лихий попутав».
Наймичка Варка Луценкова щиро розповідає про своє страдницьке життя, свою змарновану долю. Залишившись без батьків, яка забрала холера, Варка, живучи в дядьковій сім’ї, ніколи не чула ні привітного слова, ні подяки за невсипущу працю. Не здійснилися її сподівання: обурена і зганьблена, дівчина терпить зневагу, несе тяжкий хрест за вчинений проступок.


Слайд #10
З 1871 року до самої смерті Рудченко живе і працює в Полтаві, займаючи різні посади в губернському скарбництві, а згодом у казенній палаті.


Слайд #11
Повість «П’яниця» (1874) розширила тематику прози: в ній зображується чиновницьке життя. У центрі твору – доля «маленької людини», трагедія здібного юнака, зламаним чиновницьким середовищем. Іванові Лавадному огидні лицемірство й нещирість, які процвітають у канцелярії. Він не може витримати тиску підлагузництва, донощицтва, йому нещастить у коханні. Зломлений морально, Іван опускається на саме дно життя і гине.


Слайд #12
Ще 1875 року в співавторстві з братом Іваном Біликом було закінчено роботу над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» і подано до цензури, але в зв'язку з так званим Емським указом 1876 року в Росії цей твір не був опублікований і теж вперше з'являється в Женеві у 1880 році.
Тільки в середині 1880-х років твори Панаса Мирного починають друкуватися на Наддніпрянщині.


Слайд #13
Після виходу повісті «П’яниця» Іван Франко сказав: «Увійшов свіжий і сильний талант» в українську літературу


Слайд #14
Усадьба-музей під Полтавою


Слайд #15
У 1925 р. в Полтаві 3-ю Кобищанську вулицю було перейменовано на вулицю Панаса Мирного.


Слайд #16
Помер Панас Мирний 28 січня 1920 року.
Поховано його в Полтаві.
Згідно з постановою уряду Української РСР в будинку, де жив письменник з 1903 року, утворено літературно-меморіальний музей.
У 1951 році в Полтаві урочисто відкрито пам'ятник письменникові.