Презентація "Марко Вовчок"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Марко Вовчок"
Слайд #1
Марко Вовчок (1833-1907)


Слайд #2
Народилася Марко Вовчок (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської) 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у збіднілій дворянській сім'ї. Виховувалась у приватному пансіоні в Харкові.


Слайд #3


Слайд #4
Під час перебування в 1859-1867 рр. за кордоном (Німеччина, Швейцарія, Італія і переважно Франція) Марко Вовчок зустрічається з Д. Менделєєвим, О. Бородіним, І. Сєченовим. При сприянні І. Тургенєва відбулося її знайомство з О. Герценом, Л. Толстим, Жулем Верном.


Слайд #5


Слайд #6
Збірка перших творів Марка Вовчка, написаних у немирівський період життя, вийшла в Петербурзі під назвою «Народні оповідання» (1857). У Немирові написані більшість її перших оповідань російською мовою (збірка «Рассказы из народного русского быта», 1859), повість «Інститутка», що її письменниця почала 1858 р. в Немирові, а завершувала наступного року в Петербурзі. Цю повість вона присвятила Тарасу Шевченку. Натомість Тарас Шевченко написав для неї поетичний твір «Сон».


Слайд #7
На формуванні поглядів письменниці позначилося тривале перебування в інтелігентних сім'ях родичів, зокрема батьків Дмитра Писарєва (пізніше — видатного критика й близького друга письменниці). У салоні її тітки К. П. Мардовіної в Орлі збиралися відомі письменники й фольклористи. Там Марія познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, українським фольклористом і етнографом О. В. Марковичем, який відбував заслання в Орлі за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського товариства.


Слайд #8
Історичні повісти та оповідання для
дітей «Кармелюк», «Невільничка»,
«Маруся» ще за життя Марка Вовчка
здобули широку популярність.
Повість «Маруся», наприклад, була
перекладена кількома
європейськими мовами. В
переробленому П.-Ж. Сталем
вигляді вона стала улюбленою
дитячою книжкою у Франції,
відзначена премією французької
академії і рекомендована
міністерством освіти Франції для
шкільних бібліотек. Найвизначніша
історична повість-казка Марка Вовчка
«Кармелюк» написана в 1862—1863 рр.


Слайд #9
Із творчістю Марка Вовчка зросла міжнародна роль української літератури. За свідченням Петка Тодорова, проза письменниці у 60-70-х рр. XIX ст. мала вирішальний вплив на розвиток болгарської художньої літератури. Твори Марка Вовчка ще за її життя, починаючи з 1859 р., з'являлися в чеських, болгарських, польських, сербських, словенських перекладах, виходили у Франції, Англії, Німеччині, Італії та інших європейських країнах.


Слайд #10
Після повернення з-за кордону Марко Вовчок зближується з видавцями «Отечественных записок» М. Некрасовим, М. Салтиковим-Щедріним, Г. Єлисеєвим, веде в цьому журналі рубрику зарубіжної літератури, публікує свої оригінальні твори й переклади.
Збірка перших творів Марко Вовчок, написаних у немирівський період життя, вийшла в Петербурзі під назвою «Народні оповідання» (1857). У Немирові написані більшість її перших оповідань російською мовою (збірка «Рассказы из народного русского быта», 1859), повість «Інститутка», що її письменниця почала 1858 р. в Немирові, а завершувала наступного року в Петербурзі. Попри те, що до першої збірки «Народних оповідань» увійшло одинадцять невеликих творів (серед них оповідання «Сестра», «Козачка, „Чумак“, „Одарка“, „Сон“, „Панська воля“, „Викуп“), вона справила велике враження на літературно-громадську думку. Найвищого мистецького рівня досягає Марко Вовчок у зображенні трагічної долі жінки-кріпачки, яка в тогочасному суспільстві була найбільш гнобленою, приниженою й безправною істотою. Цей образ посідає центральне місце в обох книжках „Народних оповідань“, а також у „Рассказах из народного русского быта“, „Інститутці“.


Слайд #11
Під час перебування в 1859 — 1867 рр. за кордоном (Німеччина, Швейцарія, Італія і переважно Франція) Марко Вовчок зустрічається з Д. Менделєєвим, О. Бородіним, І. Сєченовим. За сприяння І. Тургенєва відбулося її знайомство з О. Герценом, Л. Толстим, Жулем Верном.
Особливу роль у формуванні ідейно-естетичних поглядів Марко Вовчок відіграв М. Добролюбов. Зустрічалася Марко Вовчок з чеськими письменниками — Й. Фрічем, Я. Нерудою, була близькою до кола польських літераторів і революційних емігрантів. Письменниця бере участь у розповсюдженні в Росії революційних видань Герцена, організовує для «Колокола» матеріали політично-викривального характеру.


Слайд #12
У перші роки проживання за кордоном закінчені оповідання „Ледащиця“, „Пройдивсвіт“, написане оповідання „Два сини“ (1861). Період перебування за кордоном особливо характерний тим, що Марко Вовчок як український прозаїк розробляє жанри психологічної повісті („Три долі“) й оповідання („Павло Чорнокрил“, „Не до пари“), історичної повісті та оповідання для дітей („Кармелюк“, „Невільничка“, „Маруся“), створює жанр соціально-побутової казки („Дев'ять братів і десята сестриця Галя“), Частина цих творів увійшла до другої збірки „Народних оповідань“ (Петербург, 1862). Активно виступає письменниця в жанрі повісті російською мовою: „Жили да были три сестры“, „Червонный король“, „Тюлевая баба“, „Глухой городок“. Ряд оповідань і казок, написаних французькою мовою, Марко Вовчок друкує в паризькому „Журналі виховання і розваги“ П.-Ж. Сталя (Етцеля). На матеріалі французької дійсності письменниця створює художні нариси, об'єднані назвами „Листи з Парижа“ (львівський журнал „Мета“, 1863)


Слайд #13
У 1867 — 1878 рр. найяскравіше виявився талант письменниці як російського романіста. Нею створено або завершено російські романи „Живая душа“, „Записки причетника“, „В глуши“, а також повісті „Теплое гнездышко“, „Сельская идиллия“ (опубліковані в „Отечественных записках“), перекладено російською мовою багато творів з французької, англійської, німецької, польської літератур, зокрема, п'ятнадцять романів Жюля Верна. Виступає Марко Вовчок і як критик (цикл „Мрачные картины“), редактор петербурзького журналу „Переводы лучших иностранных писателей“ (до участі в журналі вона залучає багато жінок-перекладачок).
Марко Вовчок збагатила українську літературу жанрами соціально-проблемного оповідання („Козачка“, „Одарка“, „Горпина“, „Ледащиця“, „Два сини“), баладного оповідання („Чари“, „Максим Гримач“, „Данило Гурч“), соціальної повісті („Інститутка“), психологічного оповідання й повісті („Павло Чорнокрил“, „Три долі“), соціальної казки („Дев'ять братів і десята сестриця Галя“), художнього нарису („Листи з Парижа“).
Історичні повісті та оповідання для дітей „Кармелюк“, „Невільничка“, „Маруся“ ще за життя Марка Вовчка здобули широку популярність. Повість „Маруся“, наприклад, була перекладена кількома європейськими мовами. В переробленому П.-Ж. Сталем вигляді вона стала улюбленою дитячою книжкою у Франції, відзначена премією французької академії і рекомендована міністерством освіти Франції


Слайд #14


Слайд #15


Слайд #16
Померла Марко Вовчок у 1907 році.


Слайд #17
1. Марко Вовчок виховувалась у :
а) Харківській школі – гімназії
б) Приватна Волинська школа
в) Приватний пансіон у Харкові


Слайд #18
2. Коли побачила світ перша збірка творів Марка Вовчка (Марії Олександрівни Вілінської) "Народні оповідання"?
а) 1855

б) 1857
в) 1888


Слайд #19
3. Найвизначніша
історична повість-казка Марка Вовчка:
а) «Маруся та Степан»
б) «Кармелюк»
в) «Максим Гримач»


Слайд #20
4. З присвятою кому була видана повість Марка Вовчка "Інститутка"?
а) Тарас Шевченко
б) Іван Франко
в) Василь Стус


Слайд #21
5. Який поетичний твір Т.Шевченко присвятив Марку Вовчку?
а) «Гайдамаки»
б) «Катерина»
в) «Сон»


Слайд #22
6. У якому році була написана перша в українській літературі соціальна повість - повість "Інститутка" Марка Вовчка?
а) 1860
б) 1841
в) 1888


Слайд #23
7. Вовчок як український прозаїк розробляє жанри
а) Психологічної повісті
б) Драматичної повісті
в) Трагічної повісті


Слайд #24
8. Творчість Марко Вовчок рекомендована міністерством освіти:
а) Білорусії
б) Франції
г) Росії