Презентація "Творчість Володимира Винниченка"

+2
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Творчість Володимира Винниченка"
Слайд #1
Презентація
“Творчість Володимира Винниченка”


Слайд #2
Володимир Кирилович Винниченко
Прозаїк і драматург,
визначний політик,
керівник першого
українського уряду,
автор 14 романів,
близько 100 оповідань.


Слайд #3
Літературний дебют
Літературний дебют Винниченка відбувся в 1902 році на сторінках “Киевской старины”, коли він подав на конкурс цього часопису оповідання “Сила і краса”. Це був справжній вибух у літературі, настільки сильний, що його порівнюють з появою “Кобзаря” Тараса Шевченка! Цей дебют міг би і не відбутися, якби не фінансова допомога мецената й патріота Євгена Чикаленка.


Слайд #4

Леся Українка у статті про ранню прозу Винниченка, зупинившись на оповіданнях “Краса і сила”, “Голота”, “Біля машини”, “Голод”, підкреслила, що письменник підніс українську літературу до рівня західноєвропейської, розвиваючи літературний напрям неоромантизму. Твори молодого прозаїка викликали великий резонанс і серед громадськості. Вони стали справжніми бестселерами нової епохи.


Слайд #5

Творчість Винниченка розпадається на два періоди: перший охоплює більшу частину його творів «малої форми» (нариси, оповідання), написаних (із 1902) до наступу реакції після революції 1905 . До другого періоду відносяться оповідання,п'єси і романи, які з'явилися після революції 1905 року.


Слайд #6
Перший період
Живлячись настроями бідняцько-батрацьких мас в епоху наростання революції (селянські рухи 1902) і революційними прагненнями відомої частини української інтелігенції, Винниченко уже з перших кроків своєї творчості почав розповідати нове і по-новому («Біля машини», «Контрасти», «Голота», «На пристані», «Раб краси», «Хто ворог?», «Голод», «Салдатики», «Кузь та Грицунь», «Босяк», «Терень»). Всі ці твори майже повністю позбавлені народницького підходу і забарвлення; без ідеалізації, художньо показані в боротьбі батраки, селяни і їх вороги.


Слайд #7

Автор гаряче, майже публіцистично виявляє своє ставлення до цієї боротьби, наповнюючи оповідання революційністю, художньо втілюючи класову солідарність. Саме оформлення цих творів («мала форма» — стисло, коротко, популярно) розраховане на масове споживання, на революційну функціональність. Недарма деякі з оповідань випускалися як агітброшури. Але виявляючи революційну потенцію і безперспективність батраків, селян-бідняків, Винниченко кличе до них не міський пролетаріат, який був зрусифікований і відірваний від села, а «революційну» інтелігенцію.


Слайд #8

Водночас в інших своїх творах Винниченко гостро, яскраво і влучно висміює міщанські захоплення, життєві «ідеали» («Заручини»), боягузливе українофільство і шалений націоналізм («забирайтеся, кацапи, із наших українських в'язниць!» — в оповіданні «Уміркований та щирий»), національне «народництво» і «культурництво» («Антрепреньор Гаркун Задунайський», пізніше — комедії: «Молода кров», «Співочі товариства»), розкриває зміст ліберальності «рідних» поміщиків і буржуазії («Малорос-європеєць»), псевдореволюційність деяких елементів інтелігенції. До революційних творів Винниченка потрібно віднести також його яскраві нариси і оповідання із вояцького життя («Боротьба», «Мнімий господін», «Темна сила»), а також із життя дітей («Кумедія з Костем», «Федько-халамидник»). Згодом Винниченко пише низку оповідань про революційну інтелігенцію і про інтелігенцію взагалі («Промінь сонця», «Талісман», «Студент», «Зіна», а також — «Чудний епізод», «Історія Якимового будинку», «Дрібниця», «Тайна»).
В оповіданнях Винниченко виявив високу майстерність — уміння живо, вільно, захоплюючи розповідати і яскраво, художньо показувати.


Слайд #9
Другий період
Свій другий етап Винниченко починає драмами: «Дисгармонія», «Великий Молох», «Щаблі життя». За ними йдуть: «Memento», «Базар», «Брехня», «Чорна Пантера і Білий Медвідь». Попри те, що в деяких із них революційна дійсність знаходить відоме відображення (наприклад, «Дисгармонія»), вони все ж об'єктивно-занепадницькі, нереволюційні. Також нереволюційні, занепадницькі і його романи («Рівновага», «Чесність з собою», «Записки Кирпатого Мефістофеля», «Посвій», «Божки», «Хочу!»). Винниченко тут уже звертається винятково до охопленої реакцією української інтелігенції. Це пояснюється поразкою революції і національного руху. Письменник-політик не бачив виходу для бідняцьких, напівпролетарських категорій села. І Винниченко, не звертаючись до пролетаріату, починає боротьбу із негативними якостями інтелігентської категорії «роду людського», хоче перевиховати її і без болю вилікувати. Тому Винниченко намагається художньо розв'язувати хворобливі для інтелігента проблеми моралі, норм поведінки, проповідуючи «социалістичну» реформу. Цим пояснюється і перехід до жанру драми, а згодом і роману.


Слайд #10

На літературну творчість В. Винниченка цього періоду вплинули філософські концепції Ф. Ніцше.
Він передусім нещадно розкриває гнійники і критикує. У цій критиці він жорстокий і відвертий, але і поверховий, частково публіцистичний. Тут Винниченко у більшості випадків займає позицію індивідуального удосконалення. Протестуючи проти бруду, Винниченко виводить «позитивних» реформаторів, які сповідують свободу особистості по відношенню до колективу, «чесність із собою» тощо.


Слайд #11

Винниченко розвиває і свій стиль, почавши із удосконаленого новими формальними елементами і мотивами реалізму перших оповідань; далі він дедалі більше переходить до імпресіоністичного стилю, яке у бездоганному вигляді можна побачити в творах і малої («Промінь сонця», «Зіна») і великої форми («Записки кирпатого Мефістофеля»). Психологічний реалізм як перехідний етап панує в перших романах і більшості драм, які вирізняються сценічністю, гостротою і цікавістю інтриги, яка побудована на контрастах.


Слайд #12

Найкращі твори Винниченка відзначаються великою майстерністю. Імпресіонізм його характерно вирізняється, наприклад, фіксацією дієвих, переважно зорових деталей, а також тонких і водночас гостро діючих психологічних рухів-рефлексів. Сюжет, часто банальний і нескладний, Винниченко завжди загострює антитезами, а також несподіваними зовнішніми ефектами, насичуючи свої твори актуальними проблемами.
Володимир Винниченко — письменник світового рівня. В роки радянської влади його було викреслено з української літератури. Однак нині важливим є берегти його заповіт: «Стійте всіма силами за Україну…»


Слайд #13

В еміграції Винниченко активно береться до літературної роботи з 1925 року. Його п'єси «Брехня», «Чорна Пантера і Білий Медвідь», «Закон», «Гріх» перекладаються на німецьку мову і з'являються в театрах Німеччини та інших європейських країн. Друкуються і перекладаються його романи «Чесність з собою», «Записки Кирпатого Мефістофеля»… На екранах Німеччини в 1922 році демонструється фільм «Чорна Пантера» (нім. «Die schwarze Pantherin»)[2]. Не забувають про Винниченка і в Україні. Київський державний драматичний театр імені Івана Франка здійснює постановку п'єси «Над». Проблеми сценічного втілення п'єс обговорювали з драматургом Костянтин Станіславський і Володимир Немирович-Данченко, Микола Садовський і Гнат Юра. Лесь Курбас у своєму«Молодому театрі» поставив «Чорну Пантеру і Білого Медведя» за участю режисера-постановника Гната Юри.


Слайд #14
Збірки Володимира Винниченка


Слайд #15
Збірка “Краса і сила”
Збірка “Краса і сила” написана у 1906 році. До неї увійшло сім оповідань: «Заручини», «Контрасти», «Антрепреньор Гаркун-Задунайський», «Голота», «Біля машини», «Мнімий господін» й однойменне оповідання, яке дало назву збірці.


Слайд #16
Збірка “Дрібні оповідання. Книга ІІ”
До збірки “Дрібні оповідання. Книга ІІ” увійшли твори “Дим”, “Темна сила”, “Хто ворог?”, “На пристані”, “Уміркований та щирий”, “Раб краси”, “Малорос-європеєць”, “Голод”, “Честь”, “Ланцюг”.


Слайд #17
“Третя книжка оповідань”
До “Третьої книжки оповідань” митець включив твори “Момент”, “Глум”, “Рабині справжнього”, “Записна книжка”, “Купля”, “Кумедія з Костем”, “Щось більше за нас” “Зіна”.


Слайд #18
Збірка “Твори. Книга ІV”
Збірка “Твори. Книга ІV” містила твори “Дрібниця”, “Студент”, “Кузь та Грицунь”, “Таємна пригода”, “Чудний епізод”, “Тайна”.


Слайд #19
Збірка “Твори. Книга V ”
До збірки “Твори. Книга V ” увійшли “Історія Якимового будинку”, “Промінь сонця”, “Федько-халамидник”, “Маленька рисочка”, “Чекання”, “Таємність”, “Виривок зі споминів”.


Слайд #20
Новела “Момент”
Новела “Момент” була написана у 1910 році. Фахівці визнали її справжньою перлиною творчості Винниченка. Автор порушує в ній проблеми, які споконвіку хвилювали людей.
У центрі твору – історія випадкової зустрічі революціонера-підпільника, від імені якого ведеться розповідь, та панни Мусі.
У новелі два мотиви – життя й смерті – сплетені у нерозривну єдність.


Слайд #21
“Сонячна машина”
“Сонячна машина” – перший в Україні науково-фантастичний роман-утопія, в якому письменник створив оригінальну модель майбутнього суспільства.
Науково-фантастичний роман – це великий епічний твір, дія в якому відбувається в майбутньому щодо часу його написання.


Слайд #22
Драматичні твори Володимира Винниченка
“Дисгармонія”
“Брехня”
“Закон”
“Щаблі життя”
“Гріх”
“Дочка жандарма”
“Молода кров”
“Пригводжені”
“Великий Молох”
“Чорна Пантера і Білий Ведмідь”


Слайд #23

Володимир Винниченко прагув якнайглибше проникнути в різні аспекти проблеми людського буття. Це зумовило органічний синтезнеореалізму та імпресіонізму в його прозі. Принцип такого синтезу письменник пояснив в одному з оповідань:
“Людина – це рух переживання, це думка, радість, печаль, мрія, страждання, надія. Техніка? Форма? Давайте її сюди, давайте найкращу, найдосконалішу форму: імпресіонізм, примітивізм, натуралізм, все, що може найкраще окреслити людину, давайте все сюдщи!”


Слайд #24
Презентацію виконали
учні 10 класу
Васілєвський Роман
та
Шутка Христина


Слайд #25

Дякуємо за увагу!