Презентація "Медицина"

-4
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Медицина"
Слайд #1
Медицина
в Стародавній Індії


Слайд #2
Зараз складно сказати, де з'явилися перші медичні фахівці. Кожна давня держава готова оскаржувати це, заявляючи, що саме на їх землях сформувалася наука. Однак історики, як і інші вчені все більше схиляються до того, що саме Індія може претендувати на звання першої «медичної» держави.


Слайд #3
Уже за стародавніх часів індійські лікарі вивчали трупи людей і своїми знаннями з анатомії перевершували знання лікарів усіх інших країн. Вони перші почали розглядати анатомію людей.


Слайд #4
Стародавні індійські вчені, які добре знали акушерство, найбільше вивчали анатомію людського плода і тому вважали, що центром життя є пупок, з якого починаються всі судини й нерви.


Слайд #5
Основними речовинами в тілі людини стародавні індійські вчені вважали жовч, слиз і повітря. Від правильного взаємо - обміну їх і залежить здоров'я. Найбільше хвороб спричинено порушеннями щодо повітря, менше - жовчі і ще менше - слизу.


Слайд #6
Такі прояви душевного стану людини, як журба, гнів та переляк сприяють виникненню захворювання.


Слайд #7
В Аюрведах( наука про життя) є чіткі описи малярії, сибірки, слоновості, а також епідемій чуми і холери, які винищували цілі міста й краї.


Слайд #8
Сухоти вважались такою ж небезпечною для довколишніх недугою, як і проказа. Брахманам забороняли одружуватися з дівчиною, в роді якої були хворі на сухоти, епілепсію, проказу і хворі на шлунок. При храмах і монастирях були школи лікарів, якими керували жерці.


Слайд #9
За Сушрутою ( лікар Стародавньої Індії), «учень повинен сприймати науку від учителя не лише вухом, а й розумом, щоб не бути подібним до віслюка, який несе на спині сандалове дерево, знає його вагу, але не знає його вартості».


Слайд #10
Центральні медичні школи були в містах Бенаресі і Таксилі. У лікарів виховували свідомість свого високого призначення.


Слайд #11
Лікар повинен бути некористолюбним, ставитись однаково до всіх хворих, незалежно від їхнього становища в суспільстві та матеріального достатку,


Слайд #12
бути для хворого найдовіренішою особою. «Можна боятися батька, матері, друзів, учителя, але не слід відчувати страх перед лікарем: він для хворого - батько, мати, друг і наставник»


Слайд #13
У школах звертали велику увагу на розпізнавання хвороб - діагностику. Радили враховувати вік хворого, знати його професію, ознайомитися з його звичками, а під час огляду звертати увагу на будову тіла, характер дихання, пульсу, промацувати живіт, визначати розміри печінки й селезінки.


Слайд #14
При медичних школах були великі лікарні, бібліотеки. Лікарні були також у значних портових містах, на торговельних шляхах.


Слайд #15
Індійські лікарі радили особливу увагу звертати на чистоту тіла, постелі, на добір страв, які до вподоби хворому, на створення приємного для нього оточення.


Слайд #16
Для лікування використовували музику, співи та читання віршів, оскільки добрий настрій та навколишня краса в широкому розумінні сприяють видужанню.


Слайд #17
Найбільше в Стародавній Індії шанували хірургію - «коштовний подарунок неба і невичерпне джерело слави». За Сушрутою, «лікар, який не розуміється на операціях, коло ліжка хворого розгублюється, як воїн, що вперше потрапив у бій. Лікар же, який уміє лише оперувати, але не має теоретичних знань, не заслуговує на пошану. Кожен з них володіє лише половиною своєї науки і подібний до птаха з одним крилом».


Слайд #18
Давньоіндійські хірурги вміли спиняти кровотечу, робили ампутації, витини каменів, трепанації, усунення катаракти,


Слайд #19
Широко практиковане за тих часів відрізування носа, як кари і для позначення рабського стану, змусило індійських лікарів розробити методи пластичних операцій, окремі з яких збереглися в хірургічному вжитку до наших часів.


Слайд #20
Інструментарій давньої індійської хірургії налічує близько 200 зразків. Не маючи уяви про антисептику, індійські лікарі вимагали ретельно додержувати чистоти під час операцій.


Слайд #21
Індійські лікарі знали про те, що сказ походить від укусу скаженими тваринами, славилися своїми протиотрутами від укусів змії. Сушрута пише про три вида протиотрут: воду, блювотні і проносні засоби, а також про необхідність негайно перетягнути укушену частина тіла вище рани.


Слайд #22
А ось повчання Сушрути по догляду за зубами: «Встав рано зі сну, слід почистити зуби щіткою. Щітка робиться зі свіжої, не займаної хробаками гілки дерева ..., яка зубами розщеплюється на кінці у вигляді пензлика. Крім щітки, щодня застосовується також паста, що містить мед, рослинні масла і ряд ароматичних інгредієнтів.


Слайд #23
Медицина Стародавньої Індії для зміцнення здоров'я рекомендує займатися гімнастикою, вставати до схід сонця, широко використовувати водні процедури, танці, ігри, які підтримують добрий настрій, роблять людину сильною і спритною.


Слайд #24
В Аюрведах так змальовано образ зразкового лікаря: «Лікар, який бажає мати успіх у практиці, повинен бути здоровим, охайним, скромним, терплячим, мати коротко підстрижену бороду, старанно вичищені й обрізані нігті, носити білий напахчений одяг. Особливо він повинен уникати балачок та жартів. Мова його має бути тиха, приємна та підбадьорлива.


Слайд #25
Він повинен мати відкрите, співчутливе серце, спокійний темперамент і завжди намагатися робити добро. Лікар зобов'язаний часто відвідувати і пильно досліджувати хворих, не повинен він бути боязким і нерішучим. Якщо лікар легковажно береться вилікувати хворих, він ризикує втратити репутацію, друзів і великі прибутки».


Слайд #26
Давня індійська медицина порівняно з медициною інших країн знала найбільше лікарських засобів. Лише лікарських рослин було відомо близько тисячі назв; широко використовувалися органічні і хімічні речовини, передусім ртуть; виготовляли еліксир із золотом для продовження життя.


Слайд #27
Учені Індії, зокрема лікарі, підтримували стосунки і ділилися своїм досвідом з лікарями Китаю, Ірану. В Київську Русь з Індії завозили камфору, панти, мускус та інші лікарські речовини.


Слайд #28
Підготувала учениця
10-Б класу
Коваль Олена