Презентація "Археологічні знахідки рідного краю"

Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Археологічні знахідки рідного краю"
Слайд #1
Роботу виконав:
Дем'янович Тарас Миколайович, учень 11 класу Сокальської гімназії імені Олега Романіва
Науковий керівник: Мусій Світлана Степанівна
АРХЕОЛОГІЧНІ ЗНАХІДКИ РІДНОГО КРАЮ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ
( НА ПРИКЛАДІ СОКАЛЬЩИНИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)


Слайд #2
Структура роботи
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 «З ІСТОРІЇ АРХЕОЛОГІЧНИХ РОЗВІДОК НА СОКАЛЬЩИНІ»
РОЗДІЛ 2 «АРХЕОЛОГІЧНА КОЛЕКЦІЯ ПАВЛА БУГАЯ - БЕЗЦІННЕ ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ВИВЧЕННЯ СТАРОДАВНЬОГО МИНУЛОГО КРАЮ»
РОЗДІЛ 3 «РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ АРХЕОЛОГІЧНИХ ПРОЕКТІВ НА СОКАЛЬЩИНІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ»
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ


Слайд #3
Предмет дослідження – особливості археологічних досліджень різних років, які проводилися на території Сокальщини.Об'єкт дослідження – археологічна спадщина Сокальщини


Слайд #4
Актуальність роботи проявляється в завданні зберегти й донести всім матеріальні й духовні надбання наших предків.
Мета роботи - дослідити історію проведення археологічних розкопок Сокальського пасма і визначити роль місцевого археолога і дослідника краю Павла Бугая у даному процесі.


Слайд #5
Завдання, які ставимо перед собою:
на основі досліджень Сокальщини різних років систематизувати історію археологічних розвідок на теренах рідного краю;
дослідити відомості про діяльність археологів різних періодів для вивчення історичної минувшини;
організувати зустріч з місцевим археологом і методом інтерв’ю, аналізу його доробку, ознайомлення з артефактами, зробити висновок про діяльність Павла Васильовича Бугая;


Слайд #6
Особливості розвитку археології на Сокальщині:
Перші археологічні розвідки проводили, як українські,
так і польські експедиції.
Перші знахідки на територію Сокальського пасма
буловиявлено в с. Ульвівок (у 1890 р. Селяни натрапили
на кам’яну гробницю культури кулястих амфор).
Перерив досліджень у зв’язку із початком Першої
світової війни
Активні археологічні дослідження після Другої світової війни
Проведення спільних археологічних досліджень польськими і українськими експедиціями по всій території басейну р. Варенжанки у 2011р.


Слайд #7
Вклад Павла Бугая в розвиток археології нашого краю
Видав книжку “Пам’ятки археології Комарева та Волиці (Сокальщина)” де систематизував усі археологічні знахідки на цій території.
Створення колекції археологічних знахідок.


Слайд #8
Карта урочищ Комарева та Волиці
1 - ур. Подолячка 9 - ур. Байорові дуби
2 - ур. Острів 10. - ур.Перед цвинтарем
3 - ур. Пирова парина 11. - ур. Горб
4 - ур. Гатка 12. - ур. Перед мостом
5 - ур. Київська дорога 13. - ур. Груша
6 - ур. Вулиця Шевченка 14. - ур. За церквою
7 - ур. Стара річка 15. - ур. Щипи
8 – ур. Город Павла Бугая 16. - ур. Висока нивка


Слайд #9
Польсько-український проект
Археологічні дослідження, здійснені весною 2011 року на польсько-українському пограниччі стали першим спільним польсько-українським проектом, виконаним на такому рівні. Автори проекту «Археологія польсько-української річки Варенжанки» з Польщі та України висловлюють надію на продовження досліджень і в інших ділянках пограниччя.


Слайд #10
Новизна одержаних результатів дослідження :
Це перша спроба узагальнити дані про археологічні розкопки, які проводилися на території Сокальщини у різні часи, а також проаналізувати особливості дослідницької діяльності місцевого археолога Павла Васильовича Бугая.
Дане дослідження матиме не тільки величезне практичне значення для вивчення історії рідного краю, й стане надбанням археології України в цілому:
активізується увага до особи П.В. Бугая і його надбань, зібраних роками;
напрацювання краєзнавця зможуть використати педагогічні колективи Сокальського району для навчання і виховання підростаючого покоління.


Слайд #11
Висновок
За результатами досліджень видно що через особливі природні чинники в Сокальському пасмі сформувався характерний тип господарства давнього населення — осілий, скотарський. Сировинний характер місцевого господарства, відсутність цінних мінералів,
віддаленість віл цивілізаційних чи державницьких центрів, розміщення на
стику північно-західного й південного та південно - східного масивів населення, майже завжди - антагоністичних в своїй основі, сформували у краї й відповідний тип археологічних пам’яток. Це невеликі, майже завжди — багатошарові селища під захистом лісів і великих заболочених річкових заплав. Основним обрядом поховання є – трупоспалення.
Найбільш перспективним на території Сокальщини є дослідження періодів епохи бронзи й раннього заліза. Перспективними можуть бути розкопки і можливі відкриття давніх виробничих площадок в місцях значного скупчення кременевих виробів (урочища Біля Київської дороги, Біля мосту, За церквою). Не засвідченим археологічно залишається період раннього середньовіччя, його актуальність насамперед через слов’янський характер населення регіону загалом у цей час. Відсутність типових ранньослов’янських пам’яток у краї мусить привести або до активізації пошуків їх у цій місцевості, або до пояснення відсутності слов’ян у цьому мікрорегіоні.

,


Слайд #12
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!