Презентація "Цікаві факти про Богдана Хмельницького"

-1
Попередній слайд
Наступний слайд


Завантажити презентацію "Цікаві факти про Богдана Хмельницького"
Слайд #1
Цікаві факти про
Богдана Хмельницкого
Цікаві факти про
Богдана
Хмельницького
(1595-1657)


Слайд #2
Славетний гетьман України Богдан Хмельницький народився близько 1595 року у сім'ї чигиринського сотника Михайла Хмельницького.
Перший факт
Богдан Хмельницький був одружений тричі:
* перша дружина його Ганна Сомківна — донька багатого переяславського купця, мати всіх його дітей. З нею Богдан взяв шлюб біля 1625–1627 років. Померла передчасно;
* другий шлюб на початку 1649 року зв’язав його з колишньою жінкою його ворога Чаплинського — Мотроною, найбільшим коханням гетьмана, яка була страчена його сином Тимошем у травні 1651 року за підозрою у зраді;
* третій шлюб влітку 1651 року Богдан Хмельницький одружився втретє з Ганною Золотаренківною, міщанкою з Корсуня, вдовою полковника Пилипа (Пилипця). Радниця Хмельницького і розпорядник сімейного скарбу, вона надовго пережила його, і в 1671 році стала черницею з ім’ям Анастасія Києво-Печерського жіночого монастиря.


Слайд #3
Другий факт
Діти Богдана Хмельницького:
Хмельницький мав двох синів і чотирьох доньок (за деякими даними семеро дітей):
старший син Тимофій (Тиміш), народився 1632 року, був одружений в 1652 році з донькою молдавського господаря Василя Лупула — Розандою (Роксандою). Його Хмельницький вважав своїм спадкоємцем, але Тиміш загинув 15 вересня 1653 року, смертельно поранений під час облоги молдавської фортеці Сучави.
Молодший син Хмельницького — Юрій (Юрась) народився 1641 року, навчався в Києво-Могилянській Колегії, і 1657 року, ще за життя батька, був обраний гетьманом-наступником.


Слайд #4
Донька Хмельницького — Катерина (Олена) була одружена з Данилом Виговським, і після його смерті в московському полоні стала другою дружиною гетьмана Павла Тетері. Померла у 1668 році;
Друга донька — Степанія була дружиною Івана Нечая. Їхнє весілля відбулося у середині 1650 року. 4 грудня 1659 року під час облоги Бихова Степаниду разом з чоловіком взято у полон. Припускають, що її заслано в Сибір;
Імена двох інших доньок гетьмана — одна з них була за корсунським сотником Глизьком (Улезком), який загинув у війні з Польщею в 1655 році, а друга вийшла за новгород-сіверського козака Л. Мовчана (1654), — лишилися невідомими.


Слайд #5
Характер Богдана Хмельницького
Поведінка гетьмана засвідчувала холеричний темперамент, який досить часто проявлявся в рисах його характеру, так чи інакше впливав на його вчинки та дії. Ті, кому пощастило спілкуватися з ним, звертали увагу на тонкий розум, ерудицію, вміння передбачати розвиток подій, сталеву волю гетьмана. Сучасні історики зазначають, що Богданова різкість у судженнях і запальність у розмові поєднувалися з м'якістю і привітністю, дотепність — із мовчазністю, простота і щирість — з лукавством і мстивістю, доброта — з суворою вимогливістю і навіть жорстокістю. В його характері дивовижно сплелися воєдино відчайдушна сміливість і холоднокровна обачність, принциповість, що межувала з впертістю, й готовність до компромісу. Можна сказати, що це була цільна, але водночас суперечлива натура.


Слайд #6
Про темпераментний, але разом з тим і поступливий характер гетьмана свідчить такий факт. Коли в серпні 1648 р. до нього прибули польські посли, то спочатку він погрожував їм смертною карою за те, що вони перед тим писали до нього «неучтиві» листи. Однак уже наступного дня він вибачився за свої дії і спокійно розпочав переговори. Холеричність Богдана також засвідчували російські посли Ф. Бутурлін і В. Михайлов. Вони повідомляли царю у 1657 р., що гетьман дуже невдоволений міжнародною політикою Росії: «А гетьман Богдан Хмельницький як шалений, який з розуму зійшов, заволав і мовив: "...уже діти, про те не печальтеся! Я то відаю по тому учинити — треба відступитися від руки царської величності". І запалився так, як не годиться православним християнам поступати».


Слайд #7
Зважаючи на те, що до сьогоднішнього дня збереглося понад півсотні портретів Хмельницького, інколи важко зрозуміти, якою ж насправді була зовнішність гетьмана. Однак можна стверджувати, що найточніше її відтворив на своїй гравюрі гданський майстер Гондіус, адже створив він її за життя Богдана Хмельницького. Таким чином, можемо уявити собі зовнішній вигляд нашого видатного співвітчизника. Тонкі брови на втомленому обличчі підкреслюють відкритий і водночас владний погляд темних очей. Високе чоло, трохи задовгий ніс, закручені донизу вуса, міцно стулені тонкі губи, неважке, але круто зрізане підборіддя. До цього можна додати свідчення сучасників, які відзначали, що Хмельницький був вище середнього зросту, мав міцну будову тіла — був «широкий у кістках».


Слайд #8
Постать Богдана Хмельницького знайшла відображення і в українському, і в російському, і в польському мистецтві.
Література
В радянські часи - драма О. Корнейчука «Богдан Хмельницкий». Французький письменник-романист 19 століття Проспер Меріме присятив йому свій роман «Богдан Хмельницький», також існує книга «Богдан Хмельницький» сучасної письмненниці О. І. Рогової.
Музика
Серед українських композиторів спеціальну увагу образу Хмельницького приділив Костянтин Данькевич. Він є автором симфонічної поеми «Богдан Хмельницький» (1940), а також опери «Богдан Хмельницький» (1951, лібрето О.Корнейчука). Провідною ідеєю опери стала популярна на той час ідея єдності українського і російського народів.


Слайд #9
Кінематограф
Його образ створено М. Мордвиновим у фільмі І. Савченка «Богдан Хмельницький» (1941), Б. Ступкою у польській кінокартині Єжи Гофмана «Вогнем і мечем» (1999), а також в документальній стрічці «Богдан Хмельницький» (1990).
Вшанування пам'яті
Населені пункти
В 1954 році місто Проскурів було перейменовано на Хмельницький, а в 1943-му місто Переяслав — на Переяслав-Хмельницький.
Пам'ятники
У Києві існує пам'ятник Богдану Хмельницькому, якого зображено верхи на коні. Також пам'ятники встановлені у містах Чигирин на Богдановій горі, Хмельницькому, Черкасах, Скалаті та в селі Суботові. В Запоріжжі пам'ятник встановлено на вул. Б.Хмельницького , а також пам’ятний знак Б. Хмельницькому на острові Хортиця. Напис на камені: "У січні 1648 р. біля о. Хортиця запорізькі козаки на чолі з Б. Хмельницьким вперше розгромили загін польських гнобителів".


Слайд #10
Дякую за увагу!
Виконала:
Учениця 10-А класу
Бонк Вероніка